Минулого номера ми вже писали про скандал, який розгорівся у Свято-Федорівському монастирі Вапнярки. Тоді до редакції газети звернулись місцеві жителі, які поскаржились – новий настоятель відлучив від церкви чотирьох парафіян, які прислужували у храмі, та звинуватив їх у крадіжці 17 ікон!
Люди заявили: все це наклеп, натомість отець Василь та єпархія від свого рішення відмовлятись не захотіли. Ця історія неабияк схвилювала громаду Вапнярки, і днями люди почали збирати підписи для підтримки відлучених від церкви осіб. І вимагають, аби їх перевірили на поліграфі, щоби довести їхню правоту.
– Нас, жителів Вапнярки, у вашій публікації вразили слова настоятеля храму отця Василя. Геть не віриться, що їх казала набожна людина. Отець Василій думав, що він назавжди залишиться правити у монастирі, але, слава Богу, нам призначили нового монаха – він людина літня, поважна. Надіємось, що йому вдасться повернути добре ім’я монастиря, — заявили у колективному зверненні нашому виданню сотні жителів Вапнярки. — Приступивши до своїх обов’язків, отець Василь ввів нові правила. І стосовно товарів, які продавались в монастирській каплиці, і грошей за ці товари.
Дивна історія вийшла з іконами, купленими для церкви у Високому. Отримали 17 ікон 1 серпня 2020 року, вони були запаковані у ящики. Хористка монастиря їх розпакувала, після того їх занесли у вівтар. На похоронах колишнього настоятеля отця Серафима було багато священників, ці ікони вони бачили, троє все підтвердили і навіть назви запам’ятали. У той час, коли монах лежав ще на лавці, отець Василь вчепив на вівтар замок, є чоловік, який його купував та забивав скоби. Але ікони кудись зникли, а отець Василь заявив, що їх взагалі не було! То для чого він тоді вішав той замок? І дуже шкода, що архієпископ повірив йому і поспішно прийняв рішення про відлучення від церкви.
Матір монаха Серафима дуже плаче, а материнські сльози не пройдуть даремно. Хіба ця жінка не мала права дожити віка в монастирі, який з нуля збудував її син?! Отець Серафим лікував людей, до нього приїжджали з Молдови, Росії, Польщі… Весь негатив він приймав на себе і розплатився життям. Всі кошти вкладав у розбудову монастиря, залишив правонаступнику будівлю з ремонтом, опаленням, келіями, безліччю ікон та десятирічним запасом свічок. Всі комунальні сплачував брат монаха і віддав квитанції новому настоятелю.
Оксана Конюхова була касиром від 2017 року, чесна, відповідальна, віддана служінню монастирю. Тому вона хоче, аби разом із отцем Василем пройти детектор брехні.
Через народну газету просимо владику Михаїла розібратись та зняти із людей несправедливо накладене тавро. Бо якщо завтра старенька мама отця Серафима помре, то її навіть відспівати не зможуть, бо такі прирівнюються до самогубців.
Чи дійсно із монастиря зникли цінні речі, які збитки і хто серед підозрюваних – з таким запитанням ми звернулись до пресслужби обласної поліції. Проте там відповіли, що до цих пір заява про крадіжку не надходила…
Ми слідкуватимемо за розвитком подій.
Спілкувалась
Валентина Лісова
«…Заради грошей дехто готовий душу дияволу продати» — переконані наші читачі
Історія, висвітлена у статті «Відлучили від церкви матір померлого монаха», збурила читачів. Адже мова йшла про реальний злочин, звинувачення у викраденні ікон і покарання, котре застосував священник до літньої жінки. Редакція отримала чимало відгуків. Ось лише кілька з них.
«Журналісти спробували показати дві позиції. Як бачимо, вони різняться, ситуація ще не вирішена, і чим далі, за відсутності цивілізованих методів її врегулювання – у наступному номері будемо читати про «допечерні дуелі», «серію мазепівських відлучень пів села» і т.д.
Але ж є і цілком сучасні, цивілізовані: інвентаризація, слідчі дії, опитування на детекторі. І «крапку» у ситуації, де є ознаки злочину, у 21 столітті ставить Суд (щодо довіри до цієї інстанції — то це вже інша історія).
Прохання до сторін процесу: облиште взаємні звинувачення та образи, тримайте дистанцію до «крапки». Залиште в спокої літню жінку, яка втратила сина, краще допоможіть їй простим словом, хлібом та теплом у час пандемії. Не ображайте пам’ять про монаха та всі його досягнення у цьому світі. Соромно читати».
«Ми готові та хочемо пройти поліграф, а чи готові зробити це священники? Мають докази — то нехай покажуть, хай доведуть провину! Облити брудом легко, а вибачатись як будуть? А ще дуже образливо, коли всі парафіяни знають, хто там працював та допомагав отцю Серафиму за першим покликом, і ніхто словом не заступився за касирку. Як Герасимівну виганяти, то всі позліталися, а як попрацювати в монастирі — то де ви були? Люди, що з вами робиться?»
«Ще раз пересвідчилась, що люди в рясах – це всього лише люди зі своїми потребами задовольнити свою плоть достатком, а его — статусом… Чудово співають і повчають про гріх, покаяння, скромність, коли це не стосується їх особисто. А трішки зачепи, то загноблять, відсторонять і оголосять ворогом. І знову постає питання: хто і за яким правом вирішив приймати рішення від імені Господа? Щось дуже багато на себе стали брати ті особи, які ні копійки, ні часу, ні сил не доклали до людських храмів!
Вапнярчанка»
«Була б крадіжка, то була б відповідна заява в поліцію. Ніхто в СБУ заявляти не буде. Лякають людей похилого віку, тиснуть на психіку. Старі люди бояться судової тяганини, а вони цим і користуються. Вкотре ми бачимо, що заради грошей і Дияволу дехто душу продасть….»
Нема заяви в поліцію — значить, нема крадіжки. Ось і «крапка» поставлена.
Відгуки читала
Соломія КАЛЮЖКО
