Торгівля інвалідністю продовжується у всіх районах Вінниці та області. Про це повідомляють систематично наші читачі. Називають і «такси» за групи та продовження вже існуючої інвалідності. Куди дивляться поліція та інші правоохоронці?

До редакції газети звернулася мешканка Михайлівки Вінницького району Оксана Верба. Жінка у відчаї розповіла кореспонденту, що два роки намагається отримати групу інвалідності через виробничу травму, але у неї лікарі вимагають кошти, а обіцяної групи інвалідності так і не дають.

– 9 червня минулого року у мене сталася виробнича травма. Працювала дояркою на фермі, прив’язувала корів, худоба розверталася і штовхнула мене так, що аж у спині хруснуло. Від болю ледь не зомліла. Мене оглянув травматолог (жінка назвала прізвище лікаря, готові надати його компетентним органам). Пройшла обстеження. Лікувалася в лікарні і вдома — майже три місяці на лікарняному. В корсеті ходила, на таблетках увесь час. З роботи мусила піти, бо завфермою сказала, що для мене легшої роботи немає.

Коли поїхала на реабілітацію у Печеру, мені лікар, який виписував лікарняний, підказав, що можна оформити виробничу травму. Звернулася у департамент з охорони праці. Правда, мою заяву швидко розглянули і надали акт.

Сімейна лікар порадила подавати документи на інвалідність, бо наслідки травми залишаться на усе життя. Підходжу до свого лікуючого травматолога, щоб допоміг оформити документи на МСЕК, а він каже, що потрібно 12 тис. грн., щоб отримати інвалідність. Мене це дуже засмутило. Написала заяву керівництву лікарні, що травматолог вимагав у мене гроші. Але цю заяву ніхто й не розглядав, як мені згодом пояснили, бо я написала її червоною ручкою, а не синьою (!)

Тоді групу мені так і не дали, бо ж не заплатила… Лише записали 20 відсотків втрати працездатності.

Згодом пройшла обстеження в Інституті реабілітації осіб з інвалідністю. Звідти мені знову дають направлення на МСЕК. Але знову не визнали інвалідом. Я вже змирилася. Але біль не припинявся.

У грудні у мене перекомісія. Звернулася до районної ЛКК. Лікар, яка подає мої документи (Оксана Михайлівна назвала її прізвище і посаду), запевнила, що подає мої документи на МСЕК, лише попросила донести ще одну довідку. Я запитала у неї, що це буде мені коштувати. Вона сказала — 10 тисяч гривень. 3 грудня у неї в кабінеті витягнула гроші з сумки: чотири купюри по 500 грн., решту по 200 і по 100 — і поклала їх у конверт, а конверт — у файл зі своїми довідками і залишила їй на столі. Це бачила медсестра. Вона при мені подзвонила комусь, а мені написала на листочку, щоб 16 грудня на Магістратській, 21 забрала висновок.

Поїхала у цей день за документами, а мені віддали довідку, що мене знову не визнали інвалідом, залишили лише 20 від­сот­ків непрацездатності. У фонді соціального страхування у мене цю довідку не прийняли, сказали: вона не дійсна, бо немає трикутної і круглої печатей. Приїжджаю до лікаря ЛКК, з якою домовлялася, з вимогою повернути гроші, а вона обурилася і відповіла, що нічого мені не винна, та ще й поліцією пригрозила за наклеп.

– А домовлялися про якусь групу?

– Так, про третю.

– А яку пенсію ви б отримали на третій групі?

– Мінімальну — 1700 гривень. Вони, напевно, це все вираховують, бо попросили половину за рік. Щиро вирішила розповісти все у поліції. Пішла у Вінницький відділ поліції на Пирогова, 4. А там черговий відмовився у мене заяву приймати, бо я не можу довести факт дачі грошей. Сказав, що я також є співучасницею злочину. Що мені тепер робити? Дві свині продала, щоб покласти у конверт. А тепер залишилася ні з чим, — повідомила Оксана Михайлівна.

А ось як телефоном прокоментувала ситуацію згадана Оксаною Вербою лікарка:

– Наскільки мені відомо, ця пацієнтка випивала, впала на роботі і хотіла використати цю ситуацію, щоб отримати групу інвалідності. Ще у минулому році зверталася, щоб отримати по виробничій травмі третю групу інвалідності. Але експерти це відхилили. До чого тут я взагалі? Я групу інвалідності не надаю! Це все нісенітниці! У минулому році вона заявляла, що травматолог у неї 10 тисяч вимагав чи вилучив. Звинувачувала головного лікаря і мене. Теж розповідала, що дві свині продала, щоб зібрати гроші. Ми вже чули цю історію.

А минулої п’ятниці прийшла до мене в кабінет у стані алкогольного сп’яніння з претензією, що їй комісія не дала третьої групи інвалідності, то тепер я маю давати гроші, які вона мала отримувати.

Ця особа обманним шляхом через медичний заклад намагається заробити гроші. Але це наклеп! Ми будемо подавати заяву в поліцію.

Редакція газета готова надати усю відому інформацію компетентним органам. Адже до газети «33-й канал» уже не вперше звертаються читачі, які повідомляють, що у кожному районі та навіть селі чиновники та держслужбовці поробили собі «липові» інвалідності і своїм родичам. Називають і такси, які ходять за групи. Тоді як люди, які дійсно потребують грошових виплат через хворобу, не можуть добитися бажаної довідки.

Від редакції. Ми і надалі будемо слідкувати за розслідуванням цієї НП. Якщо вам пропонують купити групу чи вимагають кошти за вже надану, щоб продовжити її, повідомляйте за «телефоном довіри» «33-го» (0432) 43-57-88. Або на адресу gazeta@33kanal.com.

Міла ПОЛІЩУК
Фото Сергія Хіміча