Він пішов як романтик і останні дні провів у колі найрідніших людей.
Василь Дмитрович Кобець — український письменник і громадський діяч, член Національної спілки письменників України, голова Конгресу української інтелігенції Вінниччини.
Василь Дмитрович народився 4 листопада 1943 року у с. Слободище Іллінецького району. Закінчив Львівський національний університет імені Івана Франка. За фахом — журналіст. Голова обласного літературно-мистецького об’єднання імені Василя Стуса, головний редактор журналу «Собор». Засновник літературної й громадсько-політичної премії «Патріот України» імені Василя Стуса.
Автор понад сорока поетичних, прозових та публіцистичних книг. У 2018 році видав 12-томне видання власних творів.
Кавалер орденів УПЦ (КП): св. Архістратига Михаїла, св. рівноапостольного кн. Володимира Великого, Покрова Пресвятої Богородиці. Має почесну відзнаку «За заслуги перед Вінниччиною».
Лауреат літературних премій імені Миколи Трублаїні, Михайла Коцюбинського, всеукраїнської премії імені Івана Огієнка, премії Івана Богуна за громадську діяльність, ім. М. Стельмаха, імені В. Забаштанського.
Прощання відбудеться у суботу, 26 грудня, у холі Вінницької обласної філармонії («Плеяда»), Хмельницьке шосе, 7.
Прийти в цей світ…
Прийти в цей світ,
прийти і зрозуміти,
Збагнути до травинки,
до роси.
Коли згорю,
душа моя освітить
Цей віщий світ тривоги
і краси.
Прийти в цей світ,
але прийти не гостем
До званого обіднього стола.
В цім світі жити
все-таки не просто,
Якщо ти постаєш супроти зла.
Прийти в цей світ –
зробить його добрішим,
На крихітку малесеньку бодай,
І вже добра на світі
стане більше,
І нагло в дім
не вломиться біда.
Прийти в цей світ –
прийти в його майбутнє,
Що в колосі, у слові, у зелі…
Прийти в цей світ –
зорею спалахнути
Над небосхилом рідної землі.
