Ольга Бабкіна з Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону стала найкращою сестрою милосердя України. Церемонія нагородження відбулася днями у Києві.
– «Найкраща медична сестра України» — це всеукраїнська премія професійної майстерності, яка започаткована у 2019 році на ювілейному X Міжнародному конгресі медсестринства, — розповідає Ольга Бабкіна. — Кращих медсестер обирали у чотирьох номінаціях: «Превенсія» (медсестри, що лікують хворих на COVID-19), «Відкриті обійми» (лікують дітей), «Наставник» (працюють за фахом більше 20 років) та «Милосердя» (військові медсестри, учасниці бойових дій). Саме в останній номінації я й перемогла. До фіналу пройшли три учасниці. Третє місце посіла Ольга Важева з Одеси, а друге — Оксана Кашук з Києва.
Ольга Бабкіна — з Вендичан Могилів-Подільського району. Закінчила Гайсинське медичне училище. Після здобуття вищої освіти у 2002 році влаштувалась у Військово-медичний центр. Спочатку медичною сестрою невідкладної хірургії, тоді операційною та старшою операційною сестрою. За плечима цієї тендітної жінки — понад 10 ротацій у зону АТО. Найважче, зізнається, було на початку, адже у розпал бойових дій вінницькі медики оперували поранених у наметах у польових умовах, як колись це робив славетний Пирогов. Ольга до цих пір пам’ятає бійця, якому першому робили операцію.
– У зоні АТО ми працювали у складі 59-го мобільного шпиталю, і це була перша операція у польових умовах такої складності за всю історію незалежності України. Боєць отримав вогнепальне поранення печінки, і в нього була сильна кровотеча, евакуювати вже не могли через те, що час йшов на хвилини. Саме тому ми вирішили оперувати його у наметі нашого польового шпиталю у Орєховому. Я організувала операційну, підготувала весь інструментарій медичного призначення, апаратуру. І вже безпосередньо під час операції асистувала хірургу Андрію Вербі. Крім мене, працювали анестезіологи, було ще два асистенти-хірурги, санітарка, одним словом, велика команда працювала. Кровотечу ми зупинили, воїна врятували, спочатку евакуювали до Харкова, після того до нас у Вінницю. І до цієї пори він живий та здоровий, — додає Ольга Бабкіна. — Знаєте, я ніколи не рахувала своїх поїздок на передову як медик, але у розпал 2014 року мала три основних та серйозних відрядження. Ми тоді були у Луганській області і найбільше приймали поранених з Луганського аеропорту. Були масові надходження, працювали цілодобово. Коли була третя ротація, то лише за першу ніч було 36 поранених воїнів, за другу ніч — понад 70, було і 100. На місці проводили медичне сортування, тобто брали тих відразу, хто потребує негайної допомоги, інші могли почекати, бо їхньому життю нічого не загрожувало. Так і працювали. Нас багато таких, і не думайте, що це я така героїня. Просто мені вдалось про це розповісти більше. Зараз зазвичай як головна медсестра у зоні ООС я ділюсь досвідом, допомагаю тим, хто там працює. Це вже така методична допомога. Дякую своїй родині та колективу за підтримку та віру!
За особисту мужність і героїзм, виявлені під час проведення АТО, при виконанні службового обов’язку в умовах, пов’язаних із ризиком для життя, Ольга нагороджена державною нагородою — орденом «За мужність». А ще у 2017 році вона стала «першою віце-міс» у всеармійському конкурсі серед жінок-військовослужбовців медичної служби «Берегиня в погонах».
Віталіна Трудько
