Новобранці в/ч 3008 Нацгвардії України склали присягу на вірність українському народові. Вперше урочистості відбувались не на центральній площі Вінниці, а на плацу. Всі солдати бу¬ли у захисних масках та дотримувались дистанції. На жаль, підтримати їх через карантин не змогли рідні та друзі, але вони могли за всім слідкувати онлайн через сторінку у Фейсбуці.

-У 2020 році я закінчив університет, отримавши цивільну спеціальність гуманітарного профілю. Сторонньому спостерігачеві могло б здатися, що між стилетом, тобто зброєю, та стилосом, тобто пером або ж засобом для письма, дилема, яку поставив Євгеній Маланюк, український письменник та старшина армії УНР, я обрав другий варіант,- каже нацгвардієць Віталій Ковтунович, – Однак, незважаючи на те, що я не вступив до військового вузу, думки про військову службу не полишали мене з часу закінчення школи та протягом навчання в університеті. Спочатку армія приваблювала мене виключно з естетичної точки зору. Також  приваблювала вишукана військова форма та героїчні військові марші. З початком російської агресії ставлення до армії змінилося. Вона перестала розглядатися виключно як естетична річ, тобто як обов’язковий елемент парадів та важливих державних свят. Я на власні очі переконався, що військова справа покликана виконувати надскладні завдання. Завдання, вирішення яких може призвести до втрати найціннішого – життя. Тому продовження війни в рідній країні, тисячі загиблих співгромадян тільки посилювали переконання про обов’язковість та необхідність військової служби. До того ж у родині всі найближчі родичі проходили строкову службу, а двоюрідний брат на даний момент є офіцером військово-медичної служби. І армія – це те місце, де ти можеш стати воїном, отримавши належний вишкіл та підготовку. Тому, не чекаючи повістки, я зателефонував до військкомату і через три дні перебував у військовій частині 3008. Коли вперше дізнався про те, що проходитиму службу в Національній гвардії, згадав про, певно, найвідомішого українського нацгвардійця Віталія Марківа, незламна воля та витримка якого стали відомі не тільки в Україні, а й за кордоном.

Свяченою водою на легку службу нацгвардійців благословив клірик Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Вінниці архімандрит Софроній (Чуприна)

– Мав честь звернутися до новобранців зі словами привітання та настанови, а також спільно піднести молитву за молодих вояків. Після урочистості запросили поспілкуватися з солдатами про історію та традиції святкування зимових християнських свят та надав відповіді на запитання, які цікавили військових. Нехай Всемилостивий Господь благословить хлопців, -додав отець Софроній.

Віталіна Трудько