А ось їй самій не вдалось здолати підступну коронавірусну інфекцію… Для рідних, колег та друзів смерть Людмили Іванівни стала справжнім шоком, адже всі були впевнені, що вона, янгол-охоронець немовлят, повернеться на роботу здоровою… Важко переносять втрату Людмили Скрипник її чоловік, донька Анна, син Руслан – військовослужбовець та учасник АТО, єдиний онук…
Людмила Скрипник – з лікарської династії. Її мама Лариса Кирилівна родом з Молдови, була акушером-гінекологом, тато Іван Васильович – з Томашпільського району, працював щелепно-лицьовим хірургом. Людмила Скрипник закінчила Вінницький національний медичний університет. Працювала у Жмеринці, обласній лікарні, а останні 34 роки – у Вінницькому пологовому будинку №2. Здобула кваліфікацію лікаря-неонатолога вищої категорії і виходжувала немовлят вагою від 500 грамів.
Вона не мала статусу заслуженого лікаря України, проте завжди жила відповідно до клятви Гіппократа. Ніколи не ділила пацієнтів на бідних чи багатих, відомих чи звичайних. Саме Людмила Іванівна допомагала з’явитись на світ сину Володимира Гройсмана, онукам Дмитра Дворкіса, а скільки прийняла діток у безхатченків, ромів, людей з обмеженими можливостями – важко злічити. Дбала не лише про малюків, а й сусідів – ставила крапельниці, давала уколи, навіть тварин лікувала. Попри цукровий діабет, на лікарняний неонатолог ходила дуже рідко, всю себе віддавала роботі. Там і інфікувалась. Два тижні хворіла, після того зробила обстеження легень, 25% було уражено.
У Вінниці стан пацієнтки погіршувався, адже вона мала супутні захворювання, то було прийняте рішення перевезти пацієнтку до Київської міської клінічної лікарні №9, де за її життя медики боролись до останнього. Рідні постійно чергували під медзакладом, консультувались з лікарями. Тест виявився позитивним… Пацієнтку направили до інфекційного відділення, але вже через три дні Людмилу Іванівну перевели до реанімації.
– Але час було втрачено. Мама знаходилась на апараті ШВЛ, благодійні фонди допомагали нам з ліками, бо вони дороговартісні. На жаль, у неї відмовили нирки, печінка, відбулось часткове ураження серця. Вона дуже важко помирала, у муках… І якщо хтось до цих пір не вірить, що коронавірус існує, то хай мені передзвонить і я розповім, як це страшно і боляче, — із сумом каже донька покійної Анна. – Для нас мама завжди буде взірцем людяності, щирості, відданості. Вона постійно вчилась, багато читала і була прекрасною господинею. Мій син до цих пір пише бабусі у Вайбер, прощається з нею, бо вони були один для одного найдорожчими людьми.
Поховали Людмилу Скрипник у Вінниці. У залі, де відбулось прощання, було море сліз, квітів та вдячних пацієнтів… Навіть з Ізраїлю передали корзину квітів від єврейського народу, адже тут, на Поділлі, їхніх нащадків теж врятувала Людмила Іванівна.
Віталіна Трудько
