– 32 роки тому доля закинула нас до Каліфорнії, де багато українців і де ми мали хорошу роботу. Але в якийсь момент зрозуміли, що хочемо служити та допомагати людям. Ще за океаном надавали гуманітарну допомогу всім, хто її най­більше потребував. А у 2007 році вирішили повернутись до України і продовжувати наші справи тут. Об’їз­дили вже 30 українських міст, але два останні роки кожну середу приїжджаємо з обідами до залізничного вокзалу. Отримуємо гуманітарну допомогу з Америки та гіпермаркету «Метро», — каже Лара. — До обі­ду даємо пакуночок, в який входять туалетний папір, вологі серветки, печиво, зубна щітка та паста. Раді кожному гостю, якого не лише почастуємо, а й вислухаємо. Дехто не розуміє, для чого це нам, адже в Америці наші діти, внуки та вже є правнуки. Проте всім пояснюємо, що так велів Господь і ми повинні його слухати. А свою рідню провідуємо, востаннє були у 2017 році, зараз карантин, сумуємо, тож виручає скайп!

Щосереди американка з українським корінням Лара Боханан безкоштовно годує бездомних та дарує їм продуктові набори. З нею зуст­річаємось біля вінницького залізничного вокзалу. Пообідати приходять не тільки безхатченки, важкохворі, алко- та наркозалеж­ні, а й ті, у кого просто не вистачає коштів. Та саме безпритульні — най­більш чутлива категорія людей. Це переважно люди, які залишилися без житла через шахраїв і махінації з квартирами. На обід – суп з гуски, каша та гарячий чай. В інші дні частують голубцями, пловом та «шубою». Дехто від такої щедрості не стримує сліз та дякує…

Окрім частування бездомних, Лара зі своїм чоловіком Марком відкрили у Хомутинцях реабілітаційний центр, де допомагають чоловікам з різними залежностями та приймають бездомних, які можуть зігрітись у холодний час.

– Цей центр заснований у 2009 році і вже допоміг сотням людей. Ми з чоловіком є дипломованими професіоналами з питань боротьби із залежностями та емоційними травмами і ведемо давно практичну діяльність у цих сферах, — додає Лара. — Центр є християнським, але надконфесійним, тобто наші програми та принципи базуються на біб­лійній моралі. Кожна людина має привілей власної думки, заборонено палити, вживати алкоголь чи наркотики, адже з цим ми і боремось. А якщо виникає підозра вживання, то проводимо тестування. Наразі центр налічує 9 ліжок, але зараз робимо ремонт та реконструкцію, щоб збільшити до 20. Жителі допомагають по господарству, ми разом готуємо, прибираємо сільські парки, зупинки громадського транспорту та готові підставити плече всім, хто попросить. З кожним клієнтом стосунки конфіденційні, з ними проводяться тренінги, заняття, спілкуємось із їхніми рідними, адже потрібно розвіяти чимало міфів. Наприклад, про те, що «всі наркомани розумово відсталі», «якщо ви кидаєте пити, то вилікувалися». До кожного у нас свій підхід, і все це безкоштовно.

Віталіна Трудько