– У цьому році там ночували українці в 5-ти палатках. В одній бачив вінничан. Навіть дівчину.
Це дійсно екстрим, і непідготовленим людям в таку погоду – коли біля підніжжя дощ, а біля вершини сніг по коліна – підніматись не рекомендую.
– А вас попереджали про небезпеку? Тим більше, що ви піднімались туди сам?
– Так, але я вірив у свої сили і робив це не вперше. На моєму наметі є напис: Вінницька обл., Могилів-Подільський район. Так популяризую наш край.
– А чому сам? «Настоящих буйных мало», як співав Висоцький?
– Я пробував агітувати на підйом своїх знайомих… Але не наважився ніхто. До Яремче ми поїхали на Новорічні свята із всією родиною – дружиною, донькою, зятем і онучкою. Але піднімався я сам. Вони відпустили мене без проблем навіть у Новорічну ніч. Бо знають, що це вже стало моїм хобі. Я втретє вже святкую Новий рік на Говерлі. Цьогоріч погода була не дуже. В минулому році – краща.
– Із тих, хто зустрічав із вами Новий рік на вершині, під час спуску заблудився один турист. Шукали з МНС… Всі думали, що це ви. Хвилювались…
– Ні, мій підйом та спуск були благополучними. Хоча там дійсно легко можна заблудитись…
– Ви стали вчергове депутатом райради, але вже не головою. Ним пропрацювали 2 скликання, які тепер плани?
– Було б здоров’я. А робота знайдеться. Якщо мій досвід та знання будуть потрібні громаді – з радістю поділюсь.
Тетяна КВАСЮК
