Народився Микола Леонтович 1 грудня 1877 р. у с. Селевинцях (Монастирок) Брацлавського повіту. Раннє дитинство пройшло в с. Шершнях Тиврівського повіту. Потім він вступив до Немирівської гімназії. Потім ще буде у його біографії період викладання в Тульчинському училищі та перша збірка пісень з Поділля.

За офіційною версією, у 1916 році з хором Київського університету він виконув вперше «Щедрик». Немирівчани запевняють, що перше виконання відбулося у селі Чуків Немирівського району.

– Так, «Щедрик» вперше прозвучав у Чукові. Я про це добре знаю. Мій дідусь Мина Якович брав участь у тих «комедіях» і виконував «Дударик» і «Щедрик». Так що батьківщина «Щедрика» — Чуків! — впевнений заслужений працівник культури та керівник ансамблю «Чарівне Поділля» Валентин Буко.

Мешканці Тульчина переконані, що «Щедрик» народився на їхніх теренах.

Під час створення Української Народної Республіки переїздить з Тульчина до Києва, де активно діє як композитор та диригент. Але після захоплення столиці денікінцями, які, як пізніше чекісти із Москви, розпочинають переслідувати українську інтелігенцію, повертається до Тульчина. Тут продовжує працювати над музичними творами та бере активну участь у житті Поділля. На Різдво їде до батька у с. Марківку Гайсинського повіту.

І там 10 січня (23 за старим стилем) 1921 року його смертельно поранив таємний агент ЧК Афанасій Грищенко, який напросився переночувати. Він ще пограбував будинок, а сестру і батька зв’язав сплячими.

Геніальному композитору тоді було 43 роки. Досі тривають суперечки, чому Леонтовича так підло вбили. Чи це був випадковий збіг, чи агент ліквідував його за завданням, імітувавши пограбування…

Однак радянська влада за весь час свого існування жодного разу не розкриє правду про це вбивство. А складе легенду про «петлюрівця», який із помсти розправився із композитором.

І хто знає, як би склалась доля «Щедрика», якби його не почув ще один геніальний українець. Щоправда, із родини емігрантів у США, Петро Вільговський. У 1936 році він переклав «Щедрика» англійською мовою. І як диригент оркестру американського радіо вперше виконав його з ним.

З часом «Щедрик» стає надпопулярним не лише в США, а й в Європі, на всіх континентах. У цьому році всіх зачарувало його виконання колективом ВПС США акапельно. Тим більше, що військові артисти присвятили його американсько-українській дружбі. І вчергове підкреслили, що залишаються відданим союзником України у відстоюванні своєї незалежності.

Отож співаймо та слухаймо і ми різдвяний «Щедрик» нашого геніального земляка. І пам’ятаймо, як бездарна більшовицька епоха розправилась із його долею, як і мільйонів інших українців. Пам’ятаймо і розповідаймо цю історію кожному! Щоб ніколи знову…

Каріна Маєвська