Автор книги Вахтанг Кіпіані зазначає, що він взяв 6 томів справи Стуса та укомплектував її в один том. Бо всі факти, зазначені там, красномовніші всяких літературних сюжетів. Повністю справу розсекретили лише в 2015 році, після Майдану. Може тому, що адвокатом у справі фігурує В. Медведчук, нині лідер партії ОПЗЖ, а може й тому, що там фігурують у ролі суддів, слідчих, прокурорів відомі діячі. Зокрема, слідчим у справі був нині провідний викладач академії СБУ.

Як відомо, українські письменники та громадські діячі Стус, Дзюба та Чорновол на прем’єрі С. Параджанова зробили заяву про політичні переслідування в Україні. Це коштувало, як і Параджанову, сфабрикованих справ проти них. В’ячеслав Чорновол сидів у Піщанській колоніі на Вінниччині, С. Параджанов – у Стрижавській колоніі. А уродженець Вінниччини був закатований в Мордовії.

Цьогоріч Україна відзначає 83-річчя з дня народження поета і дисидента Василя Стуса. Український письменник і представник українського культурного руху шістдесятників помер під час другого терміну в таборах у ніч із 3 на 4 вересня 1985 року в карцері. Офіційна версія – від переохолодження в таборі особливого режиму ВС-389/36 (Росія).

Насправді ж останні два роки в таборі Стус перебував під особливим тиском із боку наглядачів, часто сидів у карцері та голодував.

Цьогоріч Василеві Стусу могло би виповнитися 83 роки. Він не дожив усього кілька років до здобуття Україною незалежності.

Дмитро Стус, син поета, який нині є генеральним директором Національного музею Тараса Шевченка, зазначає, що на 2018 рік видано близько 90% творів, які написав Василь Стус. І, зважаючи на ті умови, це дійсно багато.

Через 33 роки після смерті Василя Стуса дослідники знайшли архівні рукописні спогади про нього В’ячеслава Чорновола, які раніше не публікувалися.

В них йдеться про те, як Чорновіл та Стус зустрічалися: ходили вулицями, разом обідали, щоразу змінюючи місце, аби їх не підслуховували. Ці спогади Чорновіл не закінчив – вони обриваються…

Співзасновник Української Гельсінської групи Левко Лук’яненко був найближчим до Стуса в останній період його життя. Їхні камери були поруч, і коли Лук’яненко йшов на роботу, він передавав Стусові сигнали, пристукуючи ногою або вигукуючи вітання.

Табір на Уралі (Пермська область Росії), де останні роки утримувався поет, був особливо суворий – з фактично тюремним режимом.

Як бачимо – рукописи і дійсно не горять.

І те, що їх так бояться, вже нинішні політики, показав суд Віктора Медведчука із автором книги про Стуса журналістом Кіпіані.

Як він зазначає, у Медведчука, як адвоката, було 5 справ українських дисидентів. Два із них загинули у одному і тому ж таборі в один день з інтервалом в рік.

В Рахнівці, на Гайсинщині, де народився Василь Стус щороку вшановують пам’ять поета. І цього року, не зважаючи на пандемію, як зазначила голова Гайсинськоі РДА Людмила Головашич вшанували його пам’ять біля меморіалу.

У Вінниці біля «книжки» з ініціативи місцевих письменників та поетів, громадськості, поставили пам’ятник Стусу. Його автором став відомий вінницький скульптор Бурдейний. Щорічно в день народження на Різдво там влаштовують читання його творів і вшановують земляка. Найактивніших їх учасників письменників Василя Кобця та Миколи Рябого там вже не буде ніколи. Днями їхні душі відлетіли у вічність.

Донецький національний університет, який після окупації Донецька переїхав до Вінниці, носить ім’я Василя Стуса.

Бо і на Донбасі він провів чимало років свого життя.

Хоча вже за незалежності і до Майдану, в Донецьку був великий спротив такій назві вузу.

І це красномовно свідчить про те, що боротьба за незалежність України триває.

Юлія Іванюк