Бо за тисячі кілометрів від сонячної країни, тут, вдома, від наслідків коронавірусу лікують її батька.
За словами дівчини, на лікування дорогої їй людини вже пішли десятки тисяч гривень, і вона закликає всіх скептиків серйозно ставитись до Ковіду!
– Минулої середи тата виписали з лікарні. Однак не з позитивним результатом, а з повним букетом нових діагнозів. Для скептиків, які думають, що Ковід — це так собі легко і від нього можна пролікуватися — це не так, принаймні не для мого тата. Вже більше двох місяців він лікується від наслідків вірусу. Спершу неправильне лікування сімейним лікарем, яка намагалася якнайшвидше закрити лікарняний. Наша наполегливість на госпіталізації закінчувалася квестом по «швидкій» — одні лікарні не приймають, бо у тата відсутні антитіла через ускладнення. Інші — лише за направленням сімейного лікаря. Лише з третього разу вдалося покласти його на стаціонар, — зізнається Марина. — Але і це лікування важко назвати достойним — лікарів практично немає. І я розумію, чому, адже весь медперсонал або хворіє, або звільнився. Одна медсестра, хірург та терапевт на все відділення. В лікарню не пускають рідних, додзвонитися до лікаря, щоб дізнатися, який же діагноз і взагалі чого чекати, неможливо. Лише через віконце приймального відділення мама щодня отримувала аркуш із призначеним лікуванням та потрібними ліками з аптеки. Десять днів тато був під кисневою маскою, і чомусь майже через день його постійно переселяли з палати в палату. На 10-й день тато подзвонив і сказав, що його виписують з подальшим лікуванням. У виписці вказали — пролікований від Ковіду, відсутність вірусу і постнаслідкові наслідки перенесеного вірусу. Асцит не пролікований, рідина з легень не пішла, внутрішні органи скалічені величезною дозою антибіотиків і, як наслідок, — цироз печінки.
Після виписки з лікарні почався знову квест у пошуках лікарні — кожен лікар перекидає відповідальність на іншого. Некомпетентність сімейного лікаря просто зашквар нелюдяності — перше, що вона сказала моїй мамі: «Чого ви до мене ходите?» Мама просто вибила силою у сімейного лікаря направлення до лікарні в стаціонар. Але і тут не пощастило. Госпіталь (військовий), в який направила лікар, не має потрібного відділення. Мої батьки одразу спробували самостійно звернутися через приймальне відділення лікарні ім.Пирогова. І нарешті хоч щось — тата змусили заново пройти всі обстеження та здати аналізи, знову зробити тест на Ковід. Але до лікарні так і не поклали, як пояснила лікар — якби була потрібна операція, тоді б його поклали, все інше на домашньому стаціонарі. Тобто, самостійно шукаєте медсестру і лікуєтеся дома.
Наразі лікування призначене ще на 10 днів. Щоденна оплата медсестри 500 грн.
Ми у пошуку лікарів — гепатолога та інших спеціалістів. Лікування для тата продовжується. Віримо, що впораємося.
Лише два місяці, а хвороба перетворила мого мужнього татка на вимученого, худого, жовтого та з повним животом рідини чоловічка.
Два місяці стресів та сліз, а позитивних результатів немає. Мені вкрай важко бути далеко від рідних, лікуватися самій і бачити муки рідних. Мої батьки і чоловік перехворіли на Ковід, але ніхто з них легко не переніс цей вірус. Тому бережіть себе.
Віталіна Володимирова
