Та, крім зброї, наш земляк має ще один талант – він скульптор. У його руках глина, пісок, дерево, метал, мідь, бронза та камінь перетворюються на справжній витвір мистецтва! Він автор Пам`ятного знаку Небесної Сотні та скульптур казкових героїв у міському парку відпочинку.З 2017 року Влад несе службу і разом з побратимами стримує російську агресію, щоб ми та жителі інших міст і сіл жили мирним життям. Нещодавно у Києві відбулася виставка ветеранів АТО, на якій учасники бойових дій представляли свої творчі доробки. Серед експонатів на виставці з релігійної тематики, історії України, козацтва, військових традицій були й військовослужбовця Владислава Ільницького.

– Мистецтво відкрив для себе, побувавши у монастирі. Побачивши, як умілі руки шматок каменю чи дерева перетворюють на шедевр, теж вирішив спробувати. Мене вразив сам творчий процес, -розповів Владислав Ільницький. – Коли зробив першу скульптуру зрозумів – це буде справою його життя.Впродовж тривалого часу я створював скульптури релігійної тематики – зображення святих облич, ікон, портретів. Сьогодні мої вироби знаходяться у церквах і монастирях в різних куточках України.

Події 2014-ого не лише змінили життя Влада, як і мільйонів українців, а й вплинули на його творчість. Так, на вшанування героїзму загиблим на Майдані чоловік створив Пам’ятний знак Героям Небесної Сотні, який встановлено у його рідному Гайсині.

З перших днів війни Ільницький допомагав військовим на передовій як волонтер. Уже тоді за Владом закріпилось псевдо «Скульптор», – додає прессекретар військової бригади Оксана Кобець. – А згодом він і сам одягнув військовий однострій, замість долота взяв до рук зброю та став на захист рідної країни. Для старшого солдата Ільницького це уже четверта ротація в район проведення ООС. Спочатку, коли велися активні бойові дії, військовослужбовцю інженерного-саперного підрозділу було зовсім не до творчості. Та з часом Скульптор знову взяв до рук інструменти – улюблена справа допомагала у важкий період. Найцінніша робота, створена на фронті – Знак Пошани батальйону, витесаний з каменю.

Саме на війні Владислав почав ще й писати вірші та малювати картини. Займається для душі, у вільний час, роботи дарує побратимам. Щоб потім – після Перемоги – згадували про пережите разом.

Віталіна Володимирова