Такий основний меседж онлайн-конференції, котра відбулася сьогодні у АТ«Вінницягаз» .Головний спікер заходу – фінансовий директор газової компанії Сергій Кібітлевський пояснив журналістам, чому споживачі змушені платити за доставку і чому нереально віддати газові мережі у розпорядженні територіальних громад для того, щоб зменшити цифри у платіжках.

Так, інформпривід для цієї конференції – не найприємніший, адже Україну сколихнули тарифні майдан. Одна з причин, котра викликала обурення людей – плата за розподіл газу.

– Насправді вона існувала завжди. Газорозподільчі мережі генерують витрати і їх має хтось покривати. Щоправда, колись плата за розподіл була зашита в тариф на природній газ. – каже Сергій Кібітлєвський. – Але з 2015 року ми імплементували європейське законодавство, котре вимагало чіткого розмежування функцій. Все це було зроблено для побудови конкурентного і ліквідного ринку газу за європейським зразком. Плата за розподіл газу почала активно обговорюватися рік тому. Ми виділили її окремим рядком в платіжках для того, щоб споживачі могли обирати постачальника газу самі. А ще – для максимальної прозорості. З 1 серпня минулого року запрацював ринок газу і вже є зо два десятки постачальних організацій. А з 1 січня в дію вступив новий тариф. І він розраховується не у Вінниці, а в державній установі, котра має на це повноваження.

– Але чому ж тариф виріс?

– Перша позиція – ціна на технологічний газ, котрий використовується в процесі розподілу, виросла. Але основним джерелом зростання ціни на газ стало зменшення об’єму надання послуги. За рахунок того, що попередня зима була тепла, І до 1 січня цього року морозів не було, наші клієнти споживали набагато менше газу, ніж у попередні роки. Якщо два роки тому ми споживали 800 мільйонів кубометрів газу, то тепер лише 587 мільйонів кубометрів. Для прикладу: якщо для перевезення мешканців будинку на автобусі на бензин потрібна одна сума, і якщо кілька чоловік перестануть користуватися цим автобусом, то вартість бензину буде ділитися на ту кількість людей, котрі будуть ним їздити. Відповідно зросте вартість проїзду. Саме така логіка закладена і в розрахунок тарифу на газ.

– Чи може вплинути на ціну газу, якщо газотранспортну систему віддати в обслуговування територіальним громадам? Наприклад, у Жмеринці серйозно думають над цим.

– Я маю великий сумнів, що передача жмеринській громаді газових труб якось вплине на ціну на газ. Часто бачу такі маніпуляції, мовляв, давайте заберемо трубу і плата за доставку зникне. У 2017 році одна громада в пориві популізму проголосувала за те, щоб забрати міські мережі на баланс міста. Утім далі цього голосування справа не пішла. Бо всі згодом зрозуміли, що труби це металобрухт, а газорозподільча система – це єдиний комплекс, котрий на Вінниччини має довжину 17 тисяч кілометрів. І метр труби нічого не вартий без тих 17 тисяч кілометрів. Комплекс передбачає вартісне і технологічно складне утримання. Громада має закуповувати технологічний газ, на газогонах є різні витоки. Потім треба отримати ліцензію¸ створити газову службу, аварійну службу. І знову ж – чим більше споживачів – тим менша ціна.