Наприкінці каденції минулої Верховної Ради він заінтригував вінничан — на вулицях міста з`явилися його бігборди зі словами: «Дякую за довіру!» Дехто подумав: напевно, йде на чергові парламентські вибори. Проте згодом Домбровський заявив, що йде з політики. Інтриги вже не було, було здивування, адже зазвичай ніхто з народних обранців не дякує людям «після», навпаки, усе, як правило, відбувається «до».

Перед місцевими виборами Олександра Домбровського соціологи продовжували включати в різноманітні соціополітичні опитування: якби балотувався на мера; в депутати міської чи обласної ради; та інші «якби»… «То він іде чи не йде?» — намагалися кулуарно з`ясувати представники різних політичних сил, вбачаючи в Домбровському потужного конкурента.

У списках жодної політичної партії його прізвища не було. Він не балотувався до місцевих органів влади, як і перед цим — до Верховної Ради.

Із Олександром Домбровським розмовляємо після його повернення із закордонного відрядження. Туди він їздив ознайомлюватися з надсучасними об`єктами відновлювальної енергетики. Цій темі нині Олександр Георгійович присвячує не просто багато часу. Він цим живе, і це відчутно. Зізнається, що серйозно думає змінити своє авто на електромобіль, а ще — постійно продовжує вчитися. Будучи при владі, Домбровський керувався принципом — «мінімум — політики, максимум — економіки». Нині він каже: «Тепер — нуль політики, але максимум «зеленої» економіки».

Розмова з ним вийшла доволі філософською.

«Я не сумую за політичним драйвом, у мене драйв інноваційний»

Для багатьох вінничан Олександр Домбровський залишається VIP-політиком. Проте він повернув своє життя в інше русло. Причому, так вирішив саме він, і це не продиктовано якимось обставинами.

— Книжку з назвою «Політика» я прочитав і вирішив для себе закрити та розпочати нову сторінку — новий етап свого життя. Я не сумую за політичним драйвом. І не сумую взагалі за українською політикою. Зовсім не жалкую, що не брав участі в жодній з останніх виборчих кампаній. Ще коли балотувався на посаду міського голови, вивів для себе формулу — 20-20-20. Перші 20 років присвятив собі. Другі 20 — віддав своїй родині. Треті 20 — пообіцяв віддати людям. От ці треті 20 років завершуються, але людям продовжую допомагати, тільки вже поза межами політики. Вважаю це правильним рішенням, — каже Олександр Георгійович.

До речі, у 2002 році Домбровський був наймолодшим серед мерів великих міст і обласних центрів. Йому тоді було 39. І зараз, згадуючи й аналізуючи роботу і на посаді міського голови, і на посаді губернатора, він розмірковує:

— Мабуть… і не був політиком. Маючи фах «технічна кібернетика», конструював, вибудовував, а де потрібно – і створював із нуля систему управління містом та регіоном. Так само будував систему і структурні зміни уже в парламентському комітеті.

За цю неполітичну діяльність на посадах, які розглядаються як політичні, часом його критикували. Утім, озираючись назад, каже: стратегічно нічого б не міняв.

— Тактично змінив би багато речей. І по відношенню до деяких рішень, і по відношенню до деяких людей, особливо до тих, які зрадили. Я вмію робити висновки, вмію приймати жорсткі рішення, вмію відрізати різко. На жаль, цих 20 років у політиці мене цього навчили, — зізнається Олександр Домбровський.

Зараз він відрізав ту саму політику. Легко і без жалю. Розумні люди скажуть: вчасно піти — це велика наука.

— Завжди сповідував таке правило: краще на один рік раніше піти, ніж на один день затриматися. Ніколи не був «наркоманом від влади». Не боявся піти, бо вмію жити без влади і працювати поза владою, —  пояснює Олександр Георгійович.

Чим займається зараз

Про успішність Домбровського як фахівця свідчить те, що він продовжує займатися тим, чим займався досі, що йому цікаво, — і це у нього виходить надзвичайно ефективно.

— Один із ключових напрямів, де я сьогодні працюю, стосується екологічно-моральних цінностей. Свого часу ми створили платформу Global 100% RE UKRAINE (Домбровський — голова правління цієї міжнародної платформи. До речі, членом правління Global 100% RE UKRAINE і амбасадором чистої енергії в Україні є відома співачка Руслана — Авт.). Ми вважаємо, що вся енергія на планеті може бути відновлюваною, чистою. Так, це такий радикальний погляд, але він підтверджений розрахунками і технологічними рішеннями багатьох компаній, — розповідає він. — Коли мене запитують, чим займаюся, відповідаю: «Я сьогодні як інженер вважаю за необхідне трансформувати проблеми вчорашніх старих технологій в абсолютно нові можливості. Які є екологічно чистими. Які є дешевшими або можуть бути дешевшими. І які, без сумніву, зроблять усе можливе, щоб зберегти нашу планету. Або принаймні можуть відновити той потенціал, який ми використали».

Коли Олександр Домбровський говорить про планету завтра, про глобальне потепління, про наслідки життєдіяльності людей — він це говорить дуже серйозно. Він не розуміє скепсису у цій темі, абсолютно по­діляє обурення 15-річної екоактивістки Грети Тумберг. І переконаний, що відповідальність за стан Землі — на нашому поколінні.

— Ми забираємо в наших дітей і онуків те, що належить їм. Нафту та газ, яких залишилося на декілька десятків років… І це при тому, що у нас — достатньо енергії сонця, вітру, біомаси, які ми вже навчилися використовувати, і яка є екологічно чистою. Але ми не хочемо цього. Нам або лінь, або ті, хто заробляє на нафті і газі мільярди чи трильйони доларів, все вивертають, — пояснює Олександр Домбровський. — Це справді дуже складна дискусія, яка зараз триває не в одній країні, а на глобальному рівні.

Погляд експерта

Сьогоднішні події на енергетичному ринку України Олександр Домбровський оцінює як експерт — надто глибоко він у темі, надто ретельно закладався той грунт для змін-паростків.

— Україна до кінця 2019 року відновлювала економічний потенціал достатньо швидкими темпами, в умовах війни на Сході. За період, коли я був в.о.голови Комітету палива і енергетики Верховної Ради, ми сформували достатньо динамічне законодавство, яке б мотивувало розвиток зеленої енергетики в Україні, розвиток інноваційних технологій, запуск реальної конкуренції на енергетичних ринках в Україні. Ми зробили все, щоб Україна могла стати енерго­ефективною країною, — ухваливши практично всі необхідні закони. На жаль, мушу констатувати, що, незважаючи на усі створені можливості, сьогодні українська економіка залишається однією з най­неефективніших у світі, однією з найенергозатратніших, — визнає із сумом Домбровський. — Одна із можливостей, яку отримала країна — це реальний шанс створити реальну конкуренцію на ринку газу і на ринку електричної енергії, а відповідно — можливість най­кращого вибору для споживачів. Утім, до енергетичної свободи — нам ще далеко, бо монополії так просто не здаються, навіть якщо вони локальні. А тим часом проблеми лише накопичуються. Зокрема люди так і не зрозуміли, чому мають платити за доставку газу по газопроводах, які самі й будували. І ці питання людей, які, можливо, стали для сьогоднішніх представників влади сюрпризом, Олександр Домбровський дуже добре розуміє, бо свого часу уже шукав вихід з цієї ситуації.

— Модель, яку ми пропонували, коли я працював у комітеті, — щоб ті, хто орендує газопроводи і мережі, або в кого вони на балансі, частину з коштів за транспортування віддавали людям, щоб люди були співвласниками. Або принаймні зменшували платежі на цю суму людям за доставку природного газу, — пояснює Олександр Домбровський. — Але в країні дуже важко приймаються рішення. Тоді вони важко приймалися, а зараз — ще важче.

Він визнає, що, попри усі ухвалені закони, ринок газу та ринок електричної енергії в Україні тільки прокладають собі дорогу. І цей шлях може бути довгим, поки держава залишатиметься стороннім споглядачем або пасивним учасником.

Як приклад наводить результат системної підтримки зеленої енергетики, яку він обстоював і за яку боровся. І цей результат — 8 місце України в глобальному світовому рейтингу у кінці 2019 року за темпами розвитку зеленої енергетики і в динаміці інвестицій у чисту зелену енергетику.

 «Більшість проєктів я притягую у Вінницьку область»

Сьогоднішнє життя і робота Олександра Домбровського розподілилися між Вінницею і Києвом. Каже, так живуть і працюють багато вінничан.

— Це постійний вояж бага­тьох вінницьких родин. Серед них — дуже багато наших друзів. Прізвища називати не буду, але з усіма, з ким ми дружили у Вінниці, дружимо в Києві. Із ким дружили в Києві — дружимо у Вінниці. Намагаємося друзів не втрачати, — каже Олександр Георгійович.

І майже так, як усі ріки течуть до моря, життєві і професійні стежки Домбровського ведуть на рідну для нього Вінниччину. Він — президент МХП Еко Енерджі. Принципи діяльності компанії МХП — екологічність технологій, «зелена» енергія, збереження українських чорноземів — співпадають з його принципами. До того ж, компанія вкладає мільярдні інвестиції саме у Вінницьку область та створює тисячі робочих місць для її жителів. Так, на одній із найближчих запланованих у Домбровського зустрічей йтиметься про чергові мільйонні інвестиції для Вінниччини.

— Більшість проєктів, для яких я по всьому світу шукаю інноваційні технології, в основному, я притягую у Вінницьку область. Свого часу я заявив: хочу зробити енергетичний інноваційний парк у Вінницькій області, який буде одним із найкрутіших — високотехнологічних і сучасних. Частину цього парку ми вже зробили та продовжуємо над ним працювати, реалізуючи найсучасніші енергетичні проєкти з впровадження енергетичних мереж із штучним інтелектом smart grid, сучасні накопичувачі енергії energy storage, виробництво зеленого водню і використання кріогенних технологій. За основу нашого розвитку ми взяли європейський зелений курс.

…Ось такий він сьогодні — Олександр Домбровський. Продовжує займатися улюбленою справою. Вважає, що робить це чесно та результативно. Залишається оптимістом і романтиком, хоча й знає, що немає простих рішень складних проблем. Він — ІНЖЕНЕР. Із політикою попрощався. Мабуть… Адже ніколи не говори «ніколи».

(Далі буде…)

Спілкувалась
Ірина КОМИШ