У поліції це назвали опором і винуватцю «світить» до двох років тюрми! Підозрюваний заявив про катування та написав заяву у ДБР!

Віталій Глушков зі столиці на війні із самого її початку. Служив у 95-ій десантній бригаді, після отриманого поранення став інвалідом другої групи і покинув службу.

– У Вінниці в мене багато друзів та побратимів. То ж напередодні Різдва я приїхав сюди, аби провідати їх. У мене серйозні проблеми з легенями та запаморочення, тому лікарі дозволили мені ходити без маски, коли виникають питання — показую посвідчення. Крім того, за два дні до інциденту я здав тест на коронавірус, бо маю лягати на лікування, і мав при собі негативний результат, — каже Віталій Глушков. – 6 січня ввечері пішов до одного з вінницьких супермаркетів біля вінницького залізничного вокзалу. Коли вже був на касі, до мене пі­дійшла охорона і поцікавилась чому без маски. Я показав посвідчення, розповів про проблеми з легенями і продемонстрував результат тесту. Коли одна з продавчинь почула, що я інвалід другої групи, заявила: «Дебил! Выведите этого идиота отсюда…»

Між нами виникла словесна перепалка. Після того охоронці сказали, що викликають поліцію. Через десять хвилини зайшли чоловіки у камуфляжі та чорному одязі. Було два екіпажі. Я пояснив їм ситуацію, ми відійшли від дверей, вони почали штовхати у плечі, тоді бити у живіт руками. Казали: «Якого хр…а ти ви….єшся?» Коли я поцікавився, за що мене вдарили, всі інші копи кинулись бити в голову ногами! Хвилини півтори я від них відбивався. Завалили мене, одягнули кайданки на ліву руку, що аж шкіра репнула! Забрали телефон, порвали сумку і повели до машини й посадили. У мене  боліла і розпухла рука, просив допомоги. Та мене закрили і не реагували. Тоді я став сигналити клаксоном на кермі, щоб привернути увагу. Це обурило поліцію, вони мене витягнули та кинули на асфальт, де тримали годину. Ще й насміхались з мене.

Після того відвезли у лікарню, де мене оглянули медики і заявили, що все добре, хоч і потрібно було зашити рану. Тож мене повезли у відділок поліції, де погрожували посадити. У мене на обличчі та деснах були травми і кров, я відкрив баночку аптечного спирту, бо носив його завжди із собою. Ополоснув ним рот, щоб не було зараження, і решту 20 грамів випив, бо після пережитого руки трусились і я думав, що серце стане. Цим і скористались поліцейські та повезли до нарколога. Там я зізнався, що і як було, результат був 0,56 проміле, тобто легкий ступінь. Це ж не протизаконно, люди добрі! І лише через шість годин після мого затримання правоохоронці склали акт, що я був без маски, виписавши штраф на 170 гривень, я його не підписав.

А після того мене відвезли в ІТТ, де протримали три доби і не раз викликали швидку допомогу, бо ставало зле. Там мені оголосили про підозру щодо опору працівникам поліції, заяву написало четверо осіб! Мовляв, я від них тікав, порвав одяг і головою побив задню стійку авто! Та насправді все було не так, вони мене просто довели до відчаю!

11 січня у Вінницькому міському суді розглядали клопотання поліції та прокуратури, які наполягали на запобіжному заході у вигляді домашнього арешту у нічний час доби. На заклик під­тримати ветерана до зали прийшли громадські активісти, серед яких були Андрій Гайдай, Давид Пшеничний та керівник ГО «Всеукраїнське об’єднання учасників бойових дій та волонтерів АТО» Анатолій Слівінський.

– Людина пішла захищати основний Закон України – суверенітет держави. У ветерана є група інвалідності, він пояснив, чому не може носити маску, а його ще й дебілом обізвали. Я вважаю, що ця справа — це цинізм нашої поліції. Саме тому я тут і підтримую воїна, — заявив Анатолій Слівінський.

У своєму виступі прокурор зазначив, що вина Віталія Глушкова підтверджується зібраними доказами – дзвінком оператору на лінію 102, протоколом допиту свідків, протоколом затримання.

– Працівники поліції затримали нетверезого чоловіка, який у громадському місці, порушивши правила карантину, нецензурною лайкою висловлювався у бік працівників закладу та відвідувачів, які зробили йому зауваження. Чоловік продовжував вести себе агресивно та вчинив супротив поліцейським, які прибули на виклик, та пошкодив їх службове авто. Аби вгамувати правопорушника, поліцейські застосували до нього кайданки. Біля службового автомобіля чоловік продовжував чинити опір поліцейським та пошкодив службовий автомобіль. За порушення правил карантину на 47–річного чоловіка складено адміністративний протокол за ст. 44-3 КУпАП. Також за опір представникові правоохоронного органу під час виконання ним покладених обов’язків щодо охорони громадського порядку відповідно до ч. 2 ст. 342 ККУ слідством розпочато досудове розслідування. В даному випакду існують ризики, що дана особа може переховуватись від органів слідства та суду, бо не є місцевим і може впливати на свідків. Саме тому було вирішено застосувати до підозрюваного домашній арешт від 22.00 до 6.00 ранку.

Адвокатка підозрюваного Оксана Маркова у своєму виступі назвала ряд порушень, яких, на її думку, допустились органи розслідування. Сам Віталій Глушков, якому загрожує кримінальна відповідальність, просив суд взагалі закрити цю справу, бо винним себе не вважає.

– Я вже написав заяву на дії поліції і відправив її у ДБР. Долучіть це клопотання до матеріалів справи, — сказав він. – Мене боліло і пекло, але я нікого не бив та не чинив опір. Ніколи ні від кого не тікав. Я честю старшини клянусь, що не вчиняв неправомірних дій. І прошу не застосовувати арешту.

Після виходу з нарадчої кімнати слідчий суддя Юрій Ковбаса у клопотанні про застосування домашнього арешту відмовив. Пояснив це тим, що у сторони обвинувачення було недостатньо доказів, адже відео інциденту на його прохання вони так і не надали. Чи буде прокурор подавати апеляцію – поки невідомо. Після оголошення рішення у залі пролунали оплески. Сам Віталій та його адвокатка впевнені – це їхня маленька перемога, проте не остаточна, адже провадження відкрите і слідство триває… А у поліції Вінниччини вже заявили, що невдовзі опублікують відео на підтвердження своїх слів.

Віталіна Трудько
Фото Олексія Бойка