«Вінницягаз» не продає газ та не впливає на його ціну. Такий основний меседж онлайн-конференції, котра відбулася нещодавно в АТ «Вінницягаз». Головний спікер заходу — фінансовий директор газової компанії Сергій Кібітлевський пояснював журналістам, чому споживачі змушені платити за доставку і чому нереально віддати газові мережі у розпорядження територіальних громад для того, щоб зменшити цифри у платіжках.

Так, інформпривід для цієї конференції — не найприємніший, адже Україну сколихнули тарифні майдани. Одна з причин, котра викликала обурення людей – плата за розподіл газу.

Насправді вона існувала завжди. Газорозподільчі мережі генерують витрати, і їх має хтось покривати. Щоправда, колись плата за розподіл була зашита в тариф на природній газ. – каже Сергій Кібіт­лєвський. – Але з 2015 року ми імплементували європейське законодавство, котре вимагало чіткого розмежування функцій. Все це було зроблено для побудови конкурентного і ліквідного ринку газу за європейським зразком.

Плата за розподіл газу почала активно обговорюватися рік тому. Ми виділили її окремим рядком в платіжках для того, щоб споживачі могли обирати постачальника газу самі. А ще – для максимальної прозорості. З 1 серпня минулого року запрацював ринок газу і вже є зо два десятки постачальних організацій. А з 1 січня в дію вступив новий тариф. І він розраховується не у Вінниці, а в державній установі, котра має на це повноваження.

Але чому ж тариф виріс?

Перша позиція – ціна на технологічний газ, котрий використовується в процесі розподілу, виросла. Але основним джерелом зростання ціни на газ стало зменшення об’єму надання послуги. За рахунок того, що попередня зима була тепла, і до 1 січня цього року морозів не було, наші клієнти споживали набагато менше газу, ніж у попередні роки. Якщо два роки тому ми споживали 800 мільйонів кубометрів газу, то тепер лише 587 мільйонів кубометрів. Для прикладу: якщо для перевезення мешканців будинку на автобусі на бензин потрібна одна сума, і якщо кілька чоловік перестануть користуватися цим автобусом, то вартість бензину буде ділитися на ту кількість людей, котрі будуть ним їздити. Відповідно зросте вартість проїзду. Саме така логіка закладена і в розрахунок тарифу на газ.

Чи може вплинути на ціну газу, якщо газотранспортну систему віддати в обслуговування територіальним громадам? Наприклад, у Жмеринці сер­йозно думають над цим.

Я маю великий сумнів, що передача жмеринській громаді газових труб якось вплине на ціну на газ. Часто бачу такі маніпуляції, мовляв, давайте заберемо трубу і плата за доставку зникне. У 2017 році одна громада в пориві популізму проголосувала за те, щоб забрати міські мережі на баланс міста. Утім далі цього голосування справа не пішла. Бо всі згодом зрозуміли, що труби це металобрухт, а газорозподільча система – це єдиний комплекс, котрий на Вінниччини має довжину 17 тисяч кілометрів. І метр труби нічого не вартий без тих 17 тисяч кілометрів. Комплекс передбачає вартісне і технологічно складне утримання. Громада має закуповувати технологічний газ, на газогонах є різні витоки. Потім треба отримати ліцензію, створити газову службу, аварійну службу. І знову ж – чим більше споживачів – тим менша ціна.

Тим часом на своїй сторінці у Фейсбуку прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що з наступного місяця ціна на газ для споживачів не зможе перевищувати 6,99 грн за куб. Також НКРЕКП має розглянути питання встановлення граничного тарифу на розподіл газу до рівня не вище 1,79 грн за кубічний метр.

Надалі уряд зобов’яже всіх постачальників газу надавати українцям можливість укладати річний договір за фіксованою ціною та чітко прогнозувати ціни в платіжках.

Чому саме 6,99 грн за кубічний метр? Це найнижча ціна, яка була зафіксована на українській біржі протягом січня. Державна компанія «Нафтогаз» готова продавати блакитне паливо за цією ціною, тоді як деякі облгази пропонували газ за 10 грн і навіть більше».

У понеділок Верховна Рада затвердила такий тариф до кінця опалювального сезону.