Цей День проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 1 листопада 2005 року, співавторами якої виступили 100 держав, в пам’ять про жертв нацистського терору під час Другої світової війни, повідомляє Укрінформ.

Україна на державному рівні приєдналася до відзначення цієї міжнародної дати у 2012 році (Постанова ВРУ від 5 липня 2011), хоч і була однією з шести країн-ініціаторів прийняття оонівського документа.

Дата 27 січня обрана не випадково: саме цього дня 1945 року війська 1-го Українського фронту звільнили в’язнів найбільшого гітлерівського концтабору смерті Аушвіц-Біркенау неподалік польського Освенціма.

Варто нагадати, що Голокост з давньогрецької перекладається як «всеспалення» й означає систематичне переслідування і знищення (геноцид) євреїв нацистською Німеччиною і колабораціоністами протягом 1933-1945 років. У ширшому розумінні, голокост – систематичне гоніння і знищення людей за ознакою їхньої расової, етнічної, національної приналежності, сексуальної орієнтації або генетичного типу як неповноцінних, шкідливих.

Офіційно визнано, що до 6 мільйонів євреїв було вбито протягом Голокосту, з них від 2,2 до 2,5 мільйони на території колишнього Радянського Союзу, значною мірою в Україні. Як відомо, одразу після окупації України нацисти розгорнули широку мережу гетто (найбільшим було Львівське), а згодом почали масово розстрілювати єврейське населення. Одними з найбільших і найвідоміших були розстріли у Бабиному Яру в Києві, але знищення євреїв України було систематичними і повсюдними.

Світова спільнота цього дня не тільки згадує жертв людиноненависницької політики, але й засвідчує прагнення до боротьби з антисемітизмом, расизмом та всіма іншими формами нетерпимості, які можуть призвести до цілеспрямованого насилля стосовно окремої групи людей.

Люди мають знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії, адже тільки усвідомлюючи минуле, можна розраховувати на мир та єдність у майбутньому. Таку думку міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко оприлюднив у Телеграмі, нагадуючи про те, що 27 січня – День пам’яті жертв Голокосту.

«Сьогодні світ усвідомлює усі ті страшні тортури, що стали проявом трагедії. Але ми маємо продовжувати робити все залежне від нас, щоб зберегти пам’ять та не допустити повтору цих подій. Кожен громадянин повинен знати про переломні та трагічні моменти у нашій історії. Тільки усвідомлюючи минуле – можливі мир та єдність у майбутньому», – написав Ткаченко.

Він нагадав про те, що радянська влада не просто замовчувала безжалісне ставлення до людства, а й всіляко намагалася стерти українську та єврейську ідентичність. Під час нацистського Голокосту планомірно знищували мільйони людей по всьому світі. В Україні він відрізнявся особливою жорстокістю: розстріли відбувалися поруч із населеними пунктами. Фактично, на очах місцевих жителів. Епіцентром знищення євреїв на мапі Голокосту стало урочище Бабин Яр – одне із найбільших масових місць розстрілів під час Другої світової війни.

«Світова трагедія. Минуло 80 років, а біль від подій тих часів не відступає», – додав очільник МКІП.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова вважає, що громадяни мають виховувати у собі толерантність, щоб не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. Про це український омбудсман повідомила у Телеграмі до дня пам’яті жертв Голокосту.

«У пам’ять про ті страшні події кожен з нас повинен виховувати у собі толерантність, аби на ґрунті нетерпимості та ненависті не породжувати зло, яке може знову дорости до масштабів Голокосту. ️Вічна пам’ять жертвам Голокосту», – повідомила вона.

Денісова назвала Голокост «жахливою трагедією людства, яка слугує нам та майбутнім поколінням нагадуванням про вчинені злочини проти людства нацистськими окупантами», і зазначила, що ненависть, фанатизм, расизм та упередженість стали причиною для позбавлення мільйонів невинних людей права на життя.