На «гарячу лінію» «33-го» звернулась жителька Вінницької області та поділилась шокуючою історією свого села. Жінка заявляє, що пів року настоятель Андран заманював жінок до секти, поїв наркотиками та видурював гроші. Зараз він раптово зник, але всі чекають на його повернення…
«Дом поклоненія» та настоятель Андран з`явились у селі ще літом. Андран всім розповідав, що його іноземне керівництво уповноважило його виконувати старовинні пророцтва. А мова йшла про терміновий порятунок жінок нашого села. Ніби він тут задля спасіння людей. На перших зборах він розповідав біблійні притчі, але перекручував все на свій лад. Слухати його не стали лише такі як я, які справді вірять в Бога та ходять у християнську церкву. Але моя сестра вирішила, що в цьому пророцтві також йдеться про неї. Тому була однією з перших парафіян. А згодом ще й завела своїх двох доньок, яким вже по 20, а вони ще неціловані та живуть із мамою. Мовляв, у них “вінець безбраччя”.
Стали вони відвідувати настоятеля щовечора. Готували йому їжу, бо ж був завжди голодний — працював тут за ідею. Згодом і жінки сусідніх сіл почали ходити на його проповіді. Тільки й чула, що одну він вилікував від онкології, а іншу — від алкоголізму. Через три місяці служіння в наших селах у настоятеля з`явились машина та крутий телефон. Людям казав, що це закордонне керівництво за хорошу службу подарувало. А всі ті гроші, які давали люди, він передавав на лікування маленьких діток…
Згодом я помітила, що сестра змінилась. Ходила немов зачарована та казала, що лише в 50 зрозуміла, як жити треба. Казала, що кожен ранок – це велике свято. Не раз помічала, як вона говорила з пташками на деревах в садочку. Але навіть не думала бити тривогу, бо не знала, що вона щомісяця пів зарплати в церкву віддає. На її день народження я прийшла в гості. Говорила з нею щиро. Дивлюсь, а вона сміється, аж занадто. І що з нею таке? Я почала розпитувати… Почуте здивувало і вразило.
Виявляється, що цей горе-наставник поїть всіх своїх парафіянок лікувальними травами. Щоправда лише в його домі. «На винос» не дає. Сестра зізналась, що він забороняє про це розповідати стороннім. Бо це частина таємного обряду. Тому всі і мовчали. Наступного разу я напросилась разом з нею. Я підігравала, що вірую, але побачене мене здивувало. Жінки роздягались до білизни, пили цей чудо-чай із наркотичним вмістом і слухали індійську музику. Пакетики я сфотографувала на телефон, а напій так і не скуштувала…
Потім дізналась, що всі жінки несуть туди шалені гроші. Почала розповідати людям по селі, а потім зібрала громаду і пішла на розмову з настоятелем. Та він не розгубився, швидко придумав собі хворобу. Зібрав гроші з жінок і поїхав лікуватись. А за тиждень на місці «храму» вже відкрили магазин. Орендар сказав, що настоятель поїхав назавжди і розірвав договір про оренду… З тих пір ніхто не бачив і не чув про нього. Лише жінки, які згодом отямились, все чекають на повернення цього афериста, який задурював їм голови. Деякі пенсіонерки віддавили йому свої пенсії, а самі жили на картоплі і воді…
Марина Романова
