Вже просто бісить, коли в красивій вишитій сорочці екс-президент розповідає по телевізору, як він любить Україну і український народ. Щоб побачити ту любов у всій красі, підемо у села, до того ніби обласканого ним народу. Для прикладу у Крижопільську і Городківську ОТГ.

Так, саме підемо, бо доїхати туди після бурякових жнив можна лише танком. Важка техніка концерну «Поділля» з агрохолдингу Порошенків добила вже більшість доріг у нас та й на Ямпільщині. Останньою краплею для мене стала двокілометрова дорога із села Савино до Теклівки. Нею возили буряки на Городківський цукрозавод, який також належить Порошенку. Її просто згребли, переколотили, залишивши суцільне 15 – 20 сантиметрове багно. Їздити звичайному транспорту тут уже неможливо.

Як дітям добиратися в школу? Як хворим попасти в лікарню, як взяти довідку, щось купити, як, взагалі, жити в таких умовах? І в такому стані майже всі дороги навколо.

Колись наш земляк, письменник і нардеп Володимир Яворівський зробив за власний кошт цю дорогу для земляків. Все, її вже немає. Інший нардеп заради надприбутків її знищив. Якась варварська політика – вижати із цієї землі все до краплі і покинути руїну, просто жахає. І це йде від людини, яка знову мірить на себе корону Батька нації.

Скільки можна дурити людей цими подвійними стандартами? І хто тепер повірить у його щирість? Адже нічого для людей в селах ці орендарі-холдинги не зробили, тільки гребуть і за мізерну оплату паїв знищують всю інфраструктуру. А потім з високих трибун скажуть, що тепер утримання доріг місцевого значення фінансуватимуться за рахунок ОТГ.

Можливо хтось справді вірить в те, що ресурсів громади вистачить на всі ці ремонти? Якщо говорити про нашу, Городківську, то тут грошей може навіть не вистачити на зарплати та премії для всіх кумів-сватів, яких щодня автобусом возять на роботу з Крижополя, ніби у нас немає своїх кадрів. Але це вже інша тема.

Оксана Мадонова-Пушкар