Традиційно у форматі відеозвернення президент із задоволеною посмішкою повідомив нам, що знизив тарифи. «Більше 6 гривень 99 копійок платити не будете», – пообіцяв він. Але чи до кінця відвертий із нами очільник держави та чи цього вимагали мітингувальники на «тарифних майданах»?

В питанні тарифів є одна особливість – корінці від платіжок, які зберігає про всяк випадок мало не кожна українська родина. І вони більш промовисті, аніж обіцянки президента, який чомусь забув і про сплату за доставку газу, і про скасовану його ж Урядом пільгу за перші 100 кіловат електроенергії, і про інші складові ціни на комірне, яке не стане доступним для українців від «акційної» ціни на газ…

І все це замість того, що стати, як обіцяв Зеленський, «вироком» для свого попередника, а точніше – для його корупційних схем. Але вони виявилися настільки прибутковими й відпрацьованими, що теперішній керманич не встояв перед спокусою.

Про все це нагадала президенту Юлія Тимошенко. Виступаючи в парламенті, вона наголосила, що насправді тарифна криза в Україні почалася ще сім років тому – коли в українців забрали газ вітчизняного видобутку, а почали продавати російський, запевняючи, що закуповують його у європейських країн-сусідів. Ціни на блакитне паливо й справді почали йти вгору, наздоганяючи європейські. Колишній президент із задоволенням грав на патріотичних почуттях українців. Не без користі для кишень наближених до влади комерсантів.

Помалу, але за цей час ціна на газ збільшились у 12 разів, а на електроенергію – у 7. Це, звісно, відобразилось у платіжках – суми на сплату за тепло, гарячу воду, світло стали захмарними. Своє категоричне «Досить!» сказали українці на початку січня цього року, коли влада оголосила про чергове підвищення тарифів. Виснажені ковідним 2020 роком, напередодні чергового локдауну, українці майже в усіх областях країни вийшли на вулиці з вимогою припинити знущатись – платити за ЖКП нема чим.

Свою підтримку народу тоді висловили майже всі опозиційні сили. Втім, конкретний план дій запропонувала знову ж таки Юлія Тимошенко. Її перша пропозиція – спрямувати на потреби громадян газ українського видобутку. Якщо обмежити його рентабельність 30%, він обій­деться людям не дорожче трьох гривень. Лідерка «Батьківщини» також нагадала, що в українських газових сховищах зберігається газ, який НАК «Нафтогаз» влітку закупив за найнижчими цінами, і якщо його направити на потреби домогосподарств, то навіть з урахуванням ціни на зберігання і транспортування, він також буде коштувати знову ж таки не більше трьох гривень за куб.

А що робити з тими, хто наживався і продовжує наживатися на людях? Тимошенко наполягає, що керівників «Нафтогазу», з вини яких за останні роки українці стали платити за газ у 12 разів більше, треба не просто звільнити, а й притягти до відповідальності. А головне – змусити монополістів віддати державі недоплачені 75 мільярдів гривень. І повернути 225 мільярдів, виведених в офшори. Цифри, які нам важко бодай уявити, виявила нещодавно державна перевірка, що за наполяганням «Батьківщини» проводилась у «Нафтогазі».

Здавалося, Тимошенко запропонувала чіткий і зрозумілий алгоритм дій. «Знизити тарифи – покарати винних – поповнити бюджет». Але в чинної влади «виявився» свій. «Тарифи не чіпати – винним дати міністерські посади – бюджет дерибанити далі». Саме так виглядає пропозиція зафіксувати ціну газу не в 3, а в 6,99 гривні, ще й нахабно видавши її за «знижку». Та намагання проштовхнути одного з керівників «Нафтогазу» та творців його корупційних схем на «теплу» посаду віцепрем’єра.

Переконавшись, що виконавча влада діяти в інтересах людей не хоче, «Батьківщина» вирішила діяти через парламент. Команда Тимошенко вже розробила законопроєкт, який дає людям вітчизняний газ і газ із газових сховищ за прийнятною ціною. Щоб об’єднати депутатів навколо цього документа, Тимошенко навіть відмовилася від авторства і запропонувала подати його за підписом усіх фракцій.

Активність лідерки «Батьківщини» вже оцінили експерти. Зокрема політичний експерт Дмитро Корнійчук вважає, що «у разі ухвалення «газового» закону Тимошенко, українці нарешті отримають об’єктивні ціни на газ, десь 3-4 гривні за куб, а не 7-10 гривень. Так зване зниження ціни на газ з лютого до 7 гривень – це цинічний обман з накруткою вдвічі на реальній вартості палива».

А ще красномовнішими є останні соціологічні опитування, згідно з якими «Батьківщина» вже випереджає президентську команду. Рейтинг Київського міжнародного інституту соціології показує, що якби парламентські вибори відбулися нині, команду Юлії Тимошенко підтримали б майже 13% тих, хто визначився і прийшов би на дільниці, а за «Слугу народу» проголосували б лише 11%. Ймовірно, люди вже починають оцінювати політиків по справах. І розуміти різницю між яскравими відеороликами та реальним планом дій в інтересах громадян.

Віктор Гобчук