– Про львівську історію із ознаками переслідування за українську мову, яка сталася 20 лютого 2021 року:

Під час чергового матчу чемпіонату України з футболу між командами ФК «Львів» та ковалівським «Колосом» (Київська область) відбулась подія, оцінку якій має дати не тільки громадськість, але й державні органи  – в Україні переслідується якраз не російська, а українська – державна мова.

Під час матчу на “Арена Львів” (м. Львів) арбітр Віктор Копієвський (м. Кропивницький) показав жовту картку (попередження) головному тренеру львівської команди Віталію Шумському.

Сталося це на підставі інформації 4-го арбітра (знаходиться за межами ігрового поля, поряд із тренерськими штабами команд) Миколи Кривоносова (м. Київ).

Ось післяматчевий коментар щодо цього інциденту В.Шумського: «Я не буду коментувати дії головного судді і двох лайнсменів. У мене ніяких суперечок ні з ким не було. Але четвертий арбітр розмовляв зі мною російською мовою, а я його попросив, щоб він розмовляв зі мною українською. На що він відразу передав по рації головному судді, який до мене підійшов і дав мені жовту картку. Я запитав, за що мені дали жовту картку, на що відповіді я ще не отримав».

До речі, у рапорті арбітра, розміщеному на офіційному сайті Української прем’єр-ліги (https://upl.ua/ua/report/view/5386) чомусь немає інформації про попередження головному тренеру львів’ян.

Знаю, що більшість арбітрів віддають перевагу не вдосконаленню української, а вивченню італійської мови, щоб сподобатись своєму шефу Лучі Лучано (очільник комітету арбітрів Української асоціації футболу /УАФ/), котрий за п’ять років навіть не намагався засвоїти хоча би частково українську мову.

Разом із тим синьйор (signore) Лучі систематично прилітає із свого теплого пенсійного гніздечка в Італії у Київ (на робочому місці в УАФ буває вкрай рідко) для отримання щомісячної «заробітної» плати в сумі 411 098 (чотириста одинадцять тисяч дев’яносто вісім гривень) ще й 33 копійки. Це від української держави, із скудної скарбнички українського народу!

Прошу Вас, шановні українські футбольні арбітри, не забувати чия земля годує Вас і Ваші сім’ї, а також пам’ятати, що Ви є особами, які надають публічні послуги в України, і підлягаєте відповідальності за кримінальним і адміністративним законодавством нарівні із державними службовцями.

Прошу вважати цю публікацію офіційним зверненням до Комітету Верховної Ради України з питань молоді та спорту (Кожем’якін Андрій Анатолійович), Міністерства молоді та спорту (Гутцайт Вадим Маркович), Уповноваженого із захисту державної мови (Кремень Тарас Дмитрович), яким пропоную надати відповідну оцінку вищезазначеним фактам та притягнути винних в порушенні закону до відповідальності.

Як бачите, не так просто в Україні навіть із передбаченими штрафами виконати Закон про мову. А що буде, коли його відмінять?

Він стане мертвонародженим. Ось чому так прагнуть його поховати лобісти не украінських сил.

https://upl.ua/ua/report/view/5386

Тетяна Квасюк