Чому в час війни Вінницький протезний завод не має державної підтримки? Підприємство завантажене лиш на 15 відсотків
Волонтери Вінниччини б’ють на сполох — на межі виживання унікальне в Україні виробництво протезів, що знаходиться у Вінниці.
– Протези Вінницького заводу не гірші, а то й кращі за імпортні аналоги! На сьомому році війни потреба у такому виробництві дуже актуальна, але підприємство не має підтримки від держави, — розчаровані активісти волонтерських організацій.
– Вінницьке державне протезне підприємство має необхідну технічну базу та спеціалістів. Усі комплектуючі сертифіковані, а протези мають гарантію на увесь термін експлуатації, — повідомляють на підприємстві.
– Тут виробництво відбувається у декілька етапів. У цеху вакуумної заливки протезних виробів виготовляють гіпсову куксу, потім точну копію покривають акриловою смолою. Так виготовляється куксоприймач, — розповідає слюсар Павло Сівєнтов.
Начальник протезного заводу розповів про декілька видів протезів, які тут виробляють:
– Протез підбираються відповідно до способу життя людини. Протези третьої групи мобільності для тих, хто працює і навіть займається спортом. Друга група — для людей старшого віку, малорухливих. І третю групу протезів замовляють пацієнти, які пересуваються лише в межах своєї оселі.
– Протез видається на три роки безкоштовно, якщо є направлення від органів соціального захисту. Підприємство здійснює повний супровід своїх пацієнтів. Спочатку відправляємо медико-технічну бригаду до хворого додому, забираємо його і доправляємо до нас. На підприємстві функціонує стаціонарне відділення, де лікарі вчать носити протези. Втрата кінцівки — це великий стрес, тому до кожного пацієнта тут індивідуальний підхід, — каже директор Валентин Салманов.
– Коли людина стає на протез — спочатку на тренувальні бруси, потім на коридор, а тоді виходять на вулицю, — то одразу повертається до життя, з’являється впевненість у собі, — констатує лікар ортопед-травматолог Володимир Данилюк.
За 88 років роботи спеціалісти підприємства допомогли тисячам людей з інвалідністю. Готові працювати і далі, але немає державного замовлення.
– Зараз завантажені на 15 відсотків від наших можливостей, якби були замовлення, могли б працювати більше і краще, — впевнені на підприємстві.
Каріна МАЄВСЬКА
