Ідея терапії за участю тварин з’явилася у американського психіатра Бориса Левінсона, який помітив, що його клієнти значно краще реагують на лікування після спілкування з його домашнім улюбленцем — веселим та жвавим псом на ім’я Джингл.
Позитивний досвід Левінсона підхопили і інші психологи і психіатри, і цей метод реабілітації став надзвичайно популярним у багатьох країнах. І хоча в Україні МОЗ ще не визнав каністерапію офіційно, практикують цю альтернативну методу і у нас. Останні п’ять років українські собаки-терапевти успішно працюють у різних куточках нашої країни, отримуючи при цьому слова вдячності та любові від маленьких та дорослих пацієнтів.
Попри свою назву, каністерапія — це не лікування собаками, а використання їх партнерських якостей фахівцем (психологом, реабілітологом) при роботі з пацієнтами. Пацієнтами можуть бути діти, дорослі, люди похилого віку, а якості собаки — це її весела вдача, спокійний характер, товариськість, терплячість і схильність до емпатії.
У Вінниці, за підтримки Міжнародного благодійного фонду FOUR PAWS International, собаки-терапевти допомагають мешканцям Вінницького обласного пансіонату для осіб з інвалідністю і осіб похилого віку долати прояви захворювань, з якими вони зіткнулися. Особливістю цього проекту є також те, що собаки, які беруть участь у таких візитах та активностях — це колишні безпритульні собаки, які пройшли відповідний відбір, підготовку і тестування за стандартами фонду.
Команда вінницького відділення фонду “Чотири лапи” складається з двох собак, двох провідників собак та психолога. Собак готують виключно методом позитивного підкріплення, при якому вони навчаються поведінці та взаємодії з людьми через позитивний досвід і при якому немає місця примушуванню чи покаранню.
Психолог Ян Петінов, керівник українського проекту Людино-Тваринної Взаємодії, який реалізує в Україні у місті Вінниця Міжнародний благодійний фонд “Чотири лапи”, розповів, що ідея працювати у Вінницькому обласному пансіонаті для людей похилого віку та осіб з інвалідністю народилася восени 2019 року, коли фонд розвивав проект, у якому собаки Буся і Ліса на чолі з психологом та поводирями, працювали з дітьми з особливостями розвитку. “Нас запросили до співпраці штатні психологи пансіонату.
Поміж основними заходами, які проводились у пансіонаті, досить доречними стали для мешканців і наші візити з собаками. Ті, хто полюбляв приходити на зустрічі з собаками, мали можливість проявити свої безумовні позитивні емоції, погладити та попригощати чотирилапих гостей, згадати про своїх улюбленців в минулому та перенести на собак свою здатність до турботи, любові та доброзичливості навіть у непростих життєвих обставинах”.
Валентина Лісова
