Ідея запросити автора забороненої книги “Справа Василя Стуса” в рідне село і музей Стуса народилась 6 січня – в день народження Василя Семеновича… І сміливі  мрії  із 33-м Каналом  збуваються!

Бо 10 березня громада Рахнівки та голова Гайсинської РДА Людмила Головашич приймали особливого гостя – Вахтанга Кіпіані, який привіз на батьківщину Стуса свою книгу про людину, поета і борця за Україну…

-Я вперше у Рахнівці та завжди мріяв побувати тут у витоків Василя Стуса. Бо в Кучино – в його таборі «Пермь-36» та карцері, де відбував свій термін Василь Стус я був двічі коли це ще було можливо до війни… Нині я повернувся до коріння Стуса – його рідного села, батькової криниці, яку копав Семен Стус, прийшов у музей в сільській школі, де справді є унікальні речі та фото… А головне, що село зберігає пам’ять про свого великого земляка., – розповів у Рахнівці Вахтан Кіпіані. –  Я подарував музею Стуса свою книгу, яку через суд спробував заборонити адвокат Василя Семеновича на суді 80-го року –  Віктор Медведчук…  Але правду заборонити не можна!  І мене вразив той факт, що село має ще одного Героя – Петра Коваленка, молодого хлопця, який одним із перших загинув у цій війні проти «руського міра» під Слов’янськом в 14-му… І ці дві меморіальні дошки на школі Стусу та Коваленку нагадують кожному про ціну нашої свободи…  А коли земляки Стуса вручили мені запашний сільський хліб, то це було дуже зворушливо. Бо про такий день можна лише мріяти… І моя мрія збулась!

На жаль, через карантин не можна було зібрати на зустіч із Вахтангом всіх бажаючих…  Особливо є інтерес до життя Стуса у наших студентів та учнів старших класів. Але Вахтанг залишив нам свою книгу і пообіцяв приїхати на батьківщину Стуса вже після пандемії., – зазначила під час зустрічі в музеї Стуса  голова Гайсинської РДА Людмила Головашич. – Ми ж плануємо нарешті зробити дорогу до Рахнівки від траси, допомагати діяльності музею і все таки зберегти школу в селі Стуса…

Сьогодні говорили із Вахтангом і директором музею Стуса, про  те, яким він був, чому не зломили його табори та заслання?  Звідки сили брав цей чоловік , аби мати сили любити Украіну?

Страшні були не часи – люди , які доносили, зраджували, мовчали…

Висновок треба завжди – бути людиною – простий рецепт для всіх поколінь !

Чи зможемо ми достойно прожити в наш час? Чи вистачить у нас мужності зробити висновки і залишатися ЛЮДЬМИ?

Кожен має сам собі відповісти …

До речі,  автор  забороненої книги “Справа Василя Стуса” та дослідник його творчості в середу перш за все  доторкнувся  до справжньої сорочки Василя Семеновича… Та випив води із стусівської криниці, яку копав батько Василя Стуса. А ще Вахтанг  відвідав родичів Стуса на місцевому кладовищі…

І звісно 33kanal.com запитав Вахтанга  Кіпіані  про апеляцію у резонансній справі  про судову  заборону книги про Василя Стуса

– 19 березня буде ця апеляція і я маю там сказати все у дебатах, що я думаю про рішення суду першої інстанції. Бо це ганебно, коли Іменем України виголошуються такі речі, як заборона книги і правди про засудження і катування Василя Стуса! І якщо чесно, то чекав від першого суду справедливого рішення, бо історичні суперечки не віршують в районному суді.  Бо Стуса було двічі вбито за життя – коли йому заборонили друкуватись. І коли він помер фізично від тортурування в таборі… Тепер нам забороняють будь-які дослідження про Стуса! І хто? Адвокатом, який мав би його захищати, але не зробив цього? Невже дослідники мають питати дозволу у  Медведчука писати про події 80-го року? Це є рецидив андроповщини! І я сподіваюсь, що колегія суддів 19 березня зрозуміють, що і кого вони судять!  І питання давно не в книжці, бо вона отримала таке поширення, що про це можна було лише міряти!, – розповів у Рахнівці Вахтанг Кіпіані. – Тому питання стоїть в  забороні іншим дослідникам досліджувати і писати про Стуса без дозволу Медведчука! Але хто він такий – нікчемна маленька фігура, яку я називаю «шісткою комуністичної системи»… Цього не було і не буде!

Дякую за це запрошення, за цей день і запашну хлібину із Рахнівки…