Найбільший резонанс викликала стаття про те, що Борис Альохін своєю наполегливістю домігся рішення суду, в котрому було визнано: статус чорнобильця його безпосеред­ній начальник Євген Шевченко, який командував у свій час ракетним полком РВСН у Вінниці, отримав незаконно. Здавалося б, перемога! Сталося це ще 6 липня минулого року, втім, ще й досі рішення суду не виконане.

Поки тривало розслідування, Євген Шевченко помер. Але, незважаючи на це, Борис Альохін все одно домагається, щоб закон спрацював і подружжя Шевченків було позбавлене усіх статусів та пільг. З цією метою він звернувся із заявою до Наталії Заболотної, котра на той час була директором департаменту соціальної та молодіжної політики. Але відповіді отримав розмиті і неконкретні.

– Всі мої вимоги законні і на користь інтересів держави, — переконаний Борис Альохін. — Між тим, представник департаменту Наталя Кошелюк у суді пояснила, що таку довідку, за котрою Шевченко отримав свій статус та пільги, мають у Вінниці ще 50 чоловік — офіцерів запасу та відставників, колишніх ракетників. Отже, виходить, вони теж незаконно отримали свої пільги і доплати до пенсій! Якщо позбавляти пільг Шевченка, тоді треба це зробити й з іншими. А поки що ці лю­ди отримують ще з 2005 року й до сьогодні доплати з бюджету. За приблизними підрахунками, ними бу­ло незаконно отримано 17 міль­йонів гривень. Самому Шевченку з 2005 і до своєї смерті у грудні 2019 року виплатили не менше 400 тисяч гривень пільгових доплат. Але так не може бути! За це має хтось нести відповідальність.

Дружина покійного Євгена Шевченка Галина робить все для того, аби отримати статус вдови інваліда ІІ групи на ЧАЕС категорії №1, котрий був встановлений її чоловікові незаконно. Це визнав суд. Тому не може бути й мови про те, щоб ця жінка отримала статус вдови. Але вона постійно звертається до Генпрокуратури, Мінюсту та в інші інстанції зі скаргами на керівництво прокуратури області і безпосередньо на процесуального керівника цієї справи. Чому вона, проста вчителька, яких у Вінниці сотні і яка жодного стосунку до вій­ськової справи не мала, дозволяє собі підписуватися під тими скаргами як в.о. Комітету ветеранів ядерних випробувань і військових навчань із застосуванням ядерної зброї Вінницької області? Можливо, і вона скористалася фальшивими документами? Це далеко не бідні люди, вони з чоловіком прожили не таке вже й «важке життя» — 27 років в Україні, в чотирикімнатній квартирі. І якщо вона скористалася фальшивими документами, то це могло статися тільки через бездіяльність обласної комісії з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших аварій та випробувань, вій­ськових навчань з застосуванням ядерної зброї, секретар котрої — Наталя Кошелюк. Я наполягаю на тому, щоб рішення суду було виконане.

– Я діяла в рамках чинного законодавства, — розповіла Наталя Кошелюк. — Але Борис Альохін може більше не турбуватися, я вже звільнилася з посади.

На цьому Борис Альохін обіцяє поставити крапку у цій історії, хоча свого часу з цього приводу навіть писав листи особисто… Путіну. Як би там не було, але завдяки своїй принциповості чоловік довів, що свою позицію завжди можна відстояти.

Тетяна КОНДРАТЬЄВА