А її донька — Інгігерта – Данії та Швеції. Вихованка, біженка-принцеса Англії, яку прихистила – Гіта — дружиною київського князя Володимира Мономаха.
Тут є все: і реальний сюжет казки, і вірші кохання від короля. «Віси Радості» від Гаральда, присвячені їй, увійшли у класичну світову літературу. Чому через 3 роки він зрадив їй?
В один день вона похоронила чоловіка і доньку. Але вже 40-річна вдова знайшла сили і ще увійшла в історію як найсміливіша королева вікінгів, що стала дружиною вже короля Данії Свена.
Ми продовжуємо знайомити вас із легендарними жінками України, які стали султаншами, королевами, мадоннами. А їх було чимало.
Всі ми знаємо про Анну Київську, королеву Франції. Але не менш легендарною була і її сестра Єлизавета, донька Ярослава Мудрого. Довгий час про її життя було майже нічого не відомо. І тепер ми дізнаємось, чому – бо у світовій літературі і архівах вона фігурує як Олисева, чи Елісіф.
Ви у дитинстві чули казки про принцесу і юнака, який безумно в неї закохався, але батько-король сказав, що віддасть її, коли наречений стане королем і здобуде славу та статки?
То ця казка має реальний сюжет, де цією дівчиною була Єлизавета, а батьком — князь Ярослав Мудрий. Саме так він відповів тоді ще 16-літньому закоханому майбутньому чоловікові Єлизавети Гаральду Суворому. Але хто не чув про силу волі вікінгів? Де його тільки не носило? Він навіть очолював спецназ у Візантії, потім національну гвардію. А добуті золото та срібло відсилав у Київ Ярославу.
Гаральд таки здобув титул конунга (короля) та взяв принцесу Єлизавету за дружину.
З ним вони прожили 20 років. Гаральд увійшов в історію не лише як великий конунг, але і поет. Свої вірші «Віси радості», що стали класикою світової літератури, присвятив коханій киянці.
Елісіф, саме так називали її у Європі, королева Норвегії, народила йому двох доньок — Марію та Інгігерту (названу в честь матері, другої дружини князя Ярослава Мудрого, доньки шведського короля. Вона народила Ярославу 4 доньок та 8 синів!).
Але, напевно, уражене самолюбство Гаральда Суворого батьком дружини все-таки вистрелило, і після народження двох доньок він при живій дружині взяв собі ще і другу — Тору, яка народила двох синів. Горда киянка не стерпіла такого приниження і усамітнилась із дітьми і пасинком Олафом на острові Села в монастирі, де допомагала переписувати релігійні книги.
Як відомо, вікінги воювали. І більшість їхнього життя проходила в походах. Підкоривши Швецію і Данію, Суворий почав претендувати і на англійський трон. У війні із Англією разом із чоловіком була і Єлизавета. Такими були тогочасні звичаї вікінгів. Саме там на полі бою і загинув Гаральд. Йому ще до бою прострелила горло смертоносна стріла. А за годину, як пишуть історики, разом із батьком відійшла і донечка Марія на руках у Єлизавети.
І залишилась наша королівна в оточенні нерідних синів та чужої країни. Але знайшла в собі сили і ще зуміла стати королевою Данії.
Залишившись у 40 років вдовою, вона закохала у себе датського короля Свена ІІ. І цей період життя Елісіф не менш насичений, аніж перший. Бо вже вся Європа розповідала про неї легенди як про сміливу королеву вікінгів.
Причиною таких легенд стала й історія про доньку англійського короля Гіту. Її насильно хотіли віддати заміж за самозванця, щоб він унаслідував титул. Але дівчину вірні її батька вивезли із Англії. Та куди не подавались, щоб попросити прихистку, усі королі відмовляли. Мовляв, тоді буде війна із Англією. І тоді дівчина, донька Гаральда ІІ, попросила прихистку у Елісіф. І та приютила сироту, А присланим по неї послам відповіла:
– Передайте своєму господарю, що я погроз не боюся і мої воїни-вікінги можуть його змести за кілька днів!
І це подіяло! Так Єлизавета виховала принцесу — сироту Гіту разом із своїми дітьми. І коли Гіта виросла, з допомогою Єлизавети вийшла заміж за київського князя Володимира Мономаха.
А ось донька її Інгігерта повторила долю своєї матері. Але далекоглядна Єлизавета спочатку вийшла заміж за сина її чоловіка від першого шлюбу Олафа. Після смерті Свена він став королем Данії. А після його смерті донька Інгігерта вийшла заміж за короля Філіпа і стала королевою Швеції.
А в ці роки у Франції ширилась слава про іншу доньку Ярослава Мудрого – королеву Франції Анну, яка стала прабабусею 14 королів Франції.
В Угорщині – про королеву Анастасію, ще одну доньку цього князя. А королевою Польщі була сестра Ярослава Анна.
Те, що в Османській імперії, яка володіла сотні років всією південною частиною Європи, 270 років султаншами були українки, також факт. І про кожну із них ми ще розповімо вам.
Тепер просте запитання: то ми Європа чи ні? І чи не варто вже розпочинати свої серіали про цих легендарних жінок? Переконана – Голлівуд «нервово куритиме бамбук»!
Тетяна Редько
