Про погрози повідомив правоохоронців.

– Перші залякування почалися ще за тиждень-два до виборів. Тоді я на своїй сторінці у соцмережі поділився публікацією міського голови, де на відео були кандидати від «Української стратегії Гройсмана», «Батьківщини» та фермери, які їх підтримують. Мені подзвонили «рішалова» з Вінниці і натякнули, що я не те запостив, бо там їхні друзі, і попросили видалити публікацію. Погодився на їх прохання, ос­кільки раніше ніколи подібного у мене не було і я не знав, як діяти в подібних ситуаціях.

Наступний такий дзвінок був, коли ми добивалися старостинських округів — не сім, як того хотіла більшість депутатів Немирівської міської ради, а 20, як вимагали жителі сіл. Мене обрали ініціатором створення робочої групи, куди увійшли й представники з сільських громад. І знову дзвінок: «Ти там займаєшся #уйнею. Якщо не зупинишся, з тобою будуть говорити по-іншому». На погрози відповів, що почув, але свою діяльність маю намір продовжувати, бо нічим протиправним не займаюся, — розповідає Степан Остапенко.

Після цього Степан Остапенко не лише не припинив відстоювати старостинські округи, але й вирішив бути кандидатом на посаду старости Сподахівського округу.

– Мені 25 років, але я вже самодостатня людина. Приватний підприємець, голова Спілки підприємців Немирівської ОТГ. Скільки себе пам’ятаю, завжди був небайдужим до подій в країні. Їздив у зону АТО як волонтер, у 128 гірськопіхотну бригаду. Брав участь у акціях під Верховною Радою, коли відстоювали законопроєкт для доступного розмитнення машин. Організовував безкоштовні поїздки до Львова для дітей з малозабезпечених сімей, змагання з міні-футболу для аматорів і багато іншого. Мене знають і у Вінниці, і в Києві, і у Харкові через мою підприємницьку та волонтерську діяльність.

У мене вдосталь своєї роботи та власних прибутків, мене мало цікавить посада держслужбовця, але болить все, що відбувається зараз у Немирівській громаді, бо я тут народився, виріс і не хочу звідси нікуди переїжджати. Тому моніторю роботу депутатів, цікавлюся їхніми деклараціями. Після висвітлення декларації одного із депутатів від «Батьківщини», в якого у приватній власності сотні гектарів землі, порізали шини моєї машини. Тоді вирішив сам розібратися, нічого не писав, не звертався у поліцію. Але два дні тому заїхав на заправку і виявив зламаний бак, куди був засипаний цукор. Здогадуюся, хто це зробив, але вони не врахували, що у бензині цукор не розчиняється, тому двигун не пошкоджений. Якби був дизель, то ремонту було б на тисячі три доларів.

Підозрюю, що за мною слідкують, бо обидва випадки з машиною сталися, коли мене не було вдома, а моя автівка була припаркована біля під’їзду, хоча дуже рідко залишаю авто. На цей раз написав заяву у поліцію, в якій повідомив про всі погрози, пошкодження авто та вказав коло осіб, яких підозрюю. А це люди з оточення деяких депутатів, землевласників та місцевого «фермера». Мав приватну розмову з людиною, яка їх підтримує, і він мені пригрозив: «Буду бачити тебе біля Качура, тебе порвуть». З його слів, я маю авторитет серед молоді і вони прислухаються до моєї думки.

Прекрасно розумію, що це були лише попередження і наступного разу мою машину можуть спалити або мене знайдуть у лісосмузі. Але хочу публічно заявити: якщо вони думають, що я збираюсь відступати від своїх принципів та участі в житті громади, вони помиляються. Навпаки: вперед і тільки вперед! — запевняє активіст.

Людмила ПОЛІЩУК