18 березня 2014 року в Москві підписано угоду про приєднання Криму та Севастополя до Росії, яку скріпив підписом президент Путін, спікер розпущеної Верховної ради Криму Володимир Константинов, прем’єр Сергій Аксьонов та мер Севастополя Олексій Чалий
Перша спроба відділення Криму від України була здійснена 5 травня 1992 року, коли кримська влада прийняла «Акт про проголошення державної незалежності Республіки Крим» в межах усього Кримського півострова та призначила проведення референдуму. 13 травня цей акт був визнаний Верховною радою України таким, що суперечить Конституції України, і 21 травня його було скасовано і Верховною радою Криму.
Потім було ще кілька спроб захопити Крим. Сепаратистські настрої поновились у Криму під час акцій протесту в Києві у грудні 2013 — лютому 2014 і досягли свого піку після усунення від влади президента України Віктора Януковича. 23 лютого в Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого, а 27 лютого парламент та уряд Криму захопили невідомі озброєні люди, які вивісили над ними прапор РФ. Це, однак, не завадило депутатам Верховної ради Криму ухвалити рішення про призначення референдуму щодо статусу Криму.
18 березня 2014 року о 16:00 в Георгіївському залі Великого Кремлівського палацу Президент Росії В.В. Путін, прем’єр-міністр самопроголошеної Республіки Крим С.В. Аксьонов, голова новоствореної «Державної Ради» самопроголошеної Республіки Крим В.А. Константинов та представник сепаратиського керівництва Севастополя громадянин РФ О. М. Чалий підписали так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії», який був ратифікований 20 березня Державною думою Російської Федерації, а наступного дня — Радою Федерації. Цього ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін, а ще один офіцер був поранений. Всього під час захоплення Криму загинуло двоє військових, двоє цивільних, дві людини було поранено, а Україна втратила 85% свого військово-морського флоту та численн військові об’єкти.
У Департаменті соціальної та молодіжної політики Вінницької облдержадміністрації повідомили, що зараз в області мешкає 1031 представник кримських татар-переселенців.
– Найбільше живе у Вінниці – 514, також компактною зоною проживання є село Нова Гребля, там мешкає 164 представника кримських татар, – повідомляє заступниця начальника управління соціальної підтримки та державних гарантій, начальниця відділу моніторингу надання пільг та компенсацій Департаменту Ірина Махначова – В решті районів живе по кілька кримських татар-переселенців. А загалом в Україні – 47 тисяч 596 кримських татар, це за даними ОБСЄ.
Своєю неправомірною окупацією Криму Російська Федерація порушила перший принцип міжнародного права, тому цивілізований світ ніколи не визнає заяв Кремля про привласнення українського півострова.
