Нині ювілярка живе із донькою. Вона ніколи ні на кого не сердилася, всім прощала, нікому не заздрила. Щоразу перед їдою обов’язково перехреститься. Донедавна читала напам’ять довгі молитви, все життя постила.
До дев’яноста двох років Марія Степанівна не вживала ліків. Коли виникали якісь проблеми зі здоров’ям, першими ліками була ложка настоянки з трав на горілці. А ще з ранньої весни до пізньої осені вона ходила босоніж. З молочних продуктів вживає лише кисле молоко та сироватку. Любить свіжу цибулю з олією. Завжди Марія Хоронюк була у роботі.
Має Марія Степанівна четверо онуків, семеро правнуків. Для всіх них вона приклад любові та самопожертви — берегиня великої родини.
Свій 100-річний ювілей відсвяткувала також і Дарка Осадченко з Михайлівки на Гайсинщині. Народилася вона в Рахнівці. Мала шістьох сестер і братів — Оляну, Марію, Ксенію, Синифона, Юстима та Івана. Закінчила чотири класи, була ланковою і прибиральницею в Рахнівській школі. Працювала разом із батьками поета Василя Стуса — поки вони не виїхали на Донбас. Жінка за своє життя побачила чимало: роки голоду та репресій, Другу світову війну та роки відбудови. Бабуся ніколи не була в лікарнях.
– Не пам’ятаю жодного дня, щоб після уроків я не побігла в поле, де працювала мама. Допомагала і дивилась, як працюють старші люди, — згадує Дарка Осадченко. — Мене виховували у праці. Хіба без неї можна чого досягти? Ще потрібна віра. Все життя ходила до церкви. Певно, тому Господь мене на світі тримає та здоров’я дає.
Віталіна Володимирова
