Ще б трохи – і сталося б непоправне. Він вже попрощався з усіма.

— Моєму батькові стало погано ще вдома. У нього піднялася температура. Але випив таблетки, сподівалися, що минеться. Потім він раптом зомлів. Тоді я викликала “швидку допомогу”, і його відвезли до коронавірусного відділення Літинської лікарні, котре щойно відкрили, — розповідає Інна. — Спочатку в нього не було підтвердженого коронавірусу. Згодом у Літині тест на коронавірус таки підтвердився. З собою він взяв 3 чи 4 тисячі гривень. Але вже наступного дня подзвонив і сказав, що грошей немає, бо всі витратив на ліки. З кожним днем йому ставало тільки гірше, а викачка грошей тривала! Батькові вже було незручно дзвонити мені, то він просив грошей в інших родичів. За цих 11 днів, що він був у лікарні, йому вислали 9,5 тисячі гривень. А загалом — дійшло до 15 тисяч. Страшно те, що йому ставало все гірше, незважаючи на ліки…

Батька незабаром поклали до реанімації.

Лікарі довели його до такого стану, що питати не було в кого. А потім він почав благати, щоб ми забрали його звідти, мовляв, хоче померти вдома. «Мені кажуть, що на лікування потрібно дуже багато грошей, а їх у мене немає…» Миттю приїхала сестра, а їй з порогу — список ліків. Вона купує їх в аптеці, але аптекарка чек не видає, каже, якщо з чеком, то треба все перераховувати… Знаю, що на території лікарні є аптека, котра належить дружині головного лікаря. Можливо, це було там. У реанімації якогось особливого лікування не було, тільки трохи кращий кисень.

Я підняла всіх, кого могла! Питала, що треба зробити, щоб батько не помер? І хіба треба було його тут тримати 11 днів, щоб довести до такого стану?

— На моєму батькові не дам зробити статистику!

Відшукалося місце для батька у Вінницькій клінічній багатопрофільній лікарні, його перевезли туди, підключили до хорошого кисню. Зараз він почувається значно ліпше. Всі ліки безкоштовні, за винятком тих, котрі потрібні йому для підтримки організму. То чому в одних ліки безкоштовні, в інших – ні?

– Причин обурюватися у цієї жінки немає. Її батькові надавалася адекватна медична допомога, — відповідає головний лікар Літинської лікарні Сер­гій Кобель. — Коли стало питання забирати батька з лі­кар­ні, їй пропонували Бар. Вона не захотіла, на своїх рівнях вирішила забрати його у Вінницю. Наше відділення розраховане на 40 ліжок. На сьогодні у нас на лікуванні 31 пацієнт з коронавірусом. Хто винен, що у відділенні у батька розвинувся Ковід? А лікували його згідно з протоколом, котрий однаковий для усіх медичних закладів, де лікують коронавірусних хворих. Він затверджений Міністерством охорони здоров’я. Про викачування грошей теж неправда — він лікувався по бюджету. Якщо вони щось докуповували, то у них мають бути на це чеки. Ліки, що передбачені протоколом, закуплені. Медпрацівники і так з ніг падають, день і ніч працюють. І їм треба дякувати за це, а не роздувати скандал, як робить ця жінка.

Тетяна КОНДРАТЬЄВА