З часу, коли ми написали про затримання у СІЗО, а далі — відправлення під цілодобовий домашній арешт найактивнішого учасника (за версією поліції) акції на підтримку Стерненка вінницького учасника АТО і письменника Влада Сорда (Стафійчука), пройшов тиждень.

За цей час вже встигли обговорити всі деталі і навіть привезти в студію «плюсів» понівечені двері офісу Президента. Обговорити, чи був Змій (такий його позивний) на Майдані, воював у 93-й бригаді, під Іловайськом, на шахті Бутівка, назвали фейковими його нагороди… А Влад Сорд утримувався від коментарів. І ось він заявив:

«Цей пост мав з’явитися рані­ше, але з багатьох причин важко одночасно розбиратися з судом і зі всім іншим. Уявити не міг, що колись мені доведеться доводити, чи я ветеран і чи воював узагалі — жодному побратиму не побажаю відчути таке на собі. Оце все в дусі жалюгідних аватарських розбірок: «А ти там був? Але підсвідомо я був готовий, адже, як ви па­м’ятаєте, це далеко не перша шалена інформа­ційна атака, спрямована на знищення репутації протестувальників (а заразом і добровольців, активістів, військових тощо) — лайна намагалися накидати і на всіх у т.зв. «справі Шеремета» Free Riff, і на Сергія Стерненка, і на мого друга Птаха (Олександр Галкін), і на десятки інших. Накидатимуть, я переконаний, і на хлопців, яким нещодавно повручали підозри (зокрема в бік мого побратима Хірурга (Євген Строкань).

До шановних «1+1». Днями ви стали інструментом інформаційного тиску на мою справу та справи решти активістів, як долучалися до тиску на по­літв’язнів раніше. Непогана спроба зманіпулювати думкою суспільства, запросивши мене до дискусії, де понад половину людей була заздалегідь налаштована вороже. Жодного з моїх бойових побратимів ви, ясна річ, не запросили. Натомість долучилися до спроби знищити мою репутацію, титруючи вирвані з контексту фрази Сорда і стосовно Сорда, з майже всуціль негативними конотаціями, ЩОРАЗУ, коли хтось зі спікерів переключав увагу на суть протесту замість форми. Друзі, ну це ж такий примітивний прийом, ви де фахівців набираєте? Ви створили статтю з клікбейт-заголовком зі словами Колесніка, ігноруючи той факт, що якраз я і відреагував на його закиди у прямому етері. Ви, разом із паном Колесніком, свідомо подали сигнал суду. Ще й двері притягли, які є речовим доказом у справі всіх тих, кому оголосили пі­дозри та домашні арешти.

Окремо цікаво було слухати пані Мосейчук про «мирний Майдан» і справи майданівців у суді — здається, у нас з вами були дві паралельні Революції гідності.

Давайте про закиди.

1. «Ніде не воював».

«2013-2014 р.р. Революція гідності. «Правий сектор», загін «Вікінги», загін «Месники». Командири: Козак, Хедін (Григорій Гульвіченко), Сєвєр.

2014 р. Полігон Десна. Командири: Чорний, Mykola Bercut.

2014 р. ДУК ПС 5 бат. Посада: боєць. Командири: Пастух, Дядько, Чорний.

2014-2015 р.р. 8 окрема рота Аратта. Околиці Юр’ївки, Урзуфа. Посада: заступник командира загону. Командири: Джміль, Червень, Хантер, Тарас Хаммер.

2015 р. ДБ ОУН. Піски. Посада: командир групи прикриття. Командири: Євген Строкань (Хірург), Андрей Пастушенко (Сивий), Микола Коханівський (Буревій)

2015 р. 7 ОРБ ДУК ПС (згодом «Батальйон «Одін»», котрий перебував у процесі легалізації до «Азова»). Околиці Карлівки. Посада: командир взводу. Командири: Рем, Данил Морозов (Мороз).

10.11.2015 р. Красноармійськ, нині Покровськ. Підпис контракту в 93 ОМБр, 1 батальйон, 1 рота, 1 взвод. Заїзд на шахту Бутівка (Донеччина). Посада: гранатометник. Командир роти: Vitalii Popovych (Вітер).

2016 р. Заїзд на 29 БП, околиці Світличного, Жолобка (Луганщина). Посада: гранатометник. Командир: Віталій Попович (Вітер).

2016 р. Заїзд на позицію РЛС AN/TPQ «Скіф» поблизу позицій 7 роти, околиці Кримського. Підрозділ: БУіАР (артрозвідка). Командир: Дмитрий Васильевич (Барс).

2016 р. Заїзд на позиції 9 ро­ти, околиці Кримського. Підрозділ: БУіАР. Командир: Професор.

2016 р. Заїзд в Трьохізбенку. Підрозділ БУіАр. Командир: Професор.

2016-2017 рр. Світличне, околиці Світличного, позиції звукометричної розвідки. Підрозділ: БУіАР. Командири: Бізон, Професор.

2017 р. Муратово, штаб бригади, виїзди на всю лінію фронту. Підрозділ: прикомандирований до пресслужби 93 ОМБр. Посада: ВО заст. начальника пресслужби, ВО начальник пресслужби. Командири: Андрій Міхейченко (Декстер), полковник Владислав Клочков (комбриг).

11.2017 р. Закінчення контракту до кінця особливого періоду.

Поч. 2018 р. Звільнення з лав ЗСУ.

Щодо цього є достатньо довідок і офіційних документів. Також це можуть підтвердити десятки, якщо не сотні людей».

Повна версія відповіді акти­віста акції «Не чуєш, побачиш» на підтримку Стерненка — на сайті.

А ось як відгукнулись наші читачі на ці події:

– Я проти нищення майна, бо воно народне, але була очевидна провокація. Поліція демонстративно бездіяла. Коли я побачила, як на стінах пишуть фарбами всякі слова і запускають фаєри на східцях Офісу президента — мені здалось це якоюсь нереальною фантастикою. Бо у Вінниці за спалений картонний трамвайчик біля порошенківського магазину «Рошен» на знак протесту два її учасники отримали реальні терміни по 3 роки тюрми! І поліція з’явилась миттєво та всіх пов’язала… А тут 10 вмілих провокаторів заплямували актуальний протест тисяч. Бо було очевидно, що він міг набрати дуже великих обертів і знести владу менше як через рік.

Бо ж справа не у вандалізмі дверей та фасаду. Справа у наших судах! Тільки вдумайтесь — довічне утримання одного судді (так їхня пенсія називається) становить 67961 грн. на місяць. 60 відсотків українців, які важко працювали на Україну — менше 3000.

Василь ХЛИМЧУК,
атовець

– Судовій системі сьогодні довіряє 4 відсотки українців. Це, напевно, самі судді і їхні родичі.

То чому ми платимо від 200000 — 300000 щомісяця суддям Верховного Суду, а голові — до 500000 за рішення, які шкодять Україні? Коли в судах востаннє відстоювали інтереси України, її народу, кожного громадянина, а не кланів, продажних правителів і за телефонним дзвінком? Та майже ніколи!

Один суддя в рік — це вам і ті двері та понівечене майно, і ще моральна компенсація! Але ви цього не демонструєте, а демонструєте двері!

Інна РУДЕНКО,
вінничанка

– Одна безкарність породжує іншу: я, майданівка, навіть у страшному сні не могла уявити, що на 7-й рік після Майдану і в час російської агресії та війни в Україні у суді патріотів і тих, хто відстоював інтереси України, буде судити суддя-ватник, який власний будинок у Донецьку прикрасив бюстами Сталіна і Леніна. Де очищення? Чому цей чоловік залишився суддею?

Негайно треба робити судову реформу, бо сьогодні суди, стали апендицитом країни! А там, де нема справедливості, виникають ось такі «безпредели»…

Світлана ЗВАРИЧ,
Жмеринка

– Не подумайте воювати із атовцями. Бо це вже переходить всякі межі. Невже не зрозуміло, що провокатори там, на акції, просто вміло підігріли ситуацію. І зіграли на післявоєнному синдромі наших захисників. Бо хто їх лікував? Реабілітовував? Тому не возити понівечені двері телестудіями треба, а лікувати зневірені душі наших захисників і народу України! Досить гратись у «какая разніца»! Треба шанувати пат­ріотів. Бо кров уже закипає…

А хтось пробував ось так, як ці двері привезли, запросити незадоволених нашими судами і суддями, купленими рішеннями постраждалих українців?

Бо що ж виходить: хто накрався мільярдів — їм надра, заводи, обленерго, газові компанії, рахунки в офшорах… А хто зірвався через несправедливість, яка доконала, і двері пошкодив — у тюрму?

Віктор ОСТАПЧУК,
учасник АТО

– Не хочу перескакувати на Верховний Суд, там і так усе очевидно. Але подивіться, хто заправляє судами на Вінниччині?! Сімейні клани! Вони — наскрізь корумповані. Чесні судді самі там завивають. Адвокати перетворились у носіїв конвертів і дипломатів замість захисників. Хто більше дасть – той правий!

Очищення потрібне поголовне і забезпечення найпершого права людини і народу – справедливості і рівності перед правом усіх! Ось що треба робити, а не двері студіями возити. Якщо ми так будемо хаяти добровольців, патріотів, то хто ж захистить у подальшому Україну від російської навали? Чи, може, вже Росія не виношує планів загарбати Україну?!

Степан Іванович,
Тульчин

А ось як коментує слова Влада керівник відділу по роботі з ветеранами Вінницької ОДА Андрій Грачов:

– Влад Сорд, друже!!! Я не розумію, чого ти виправдовуєшся? А найголовніше — перед ким?

Я сам підтверджую, що ти був разом з нами у складі 93-ї бригади. І мені неприємно, що ти починаєш виправдовуватись за бойовий досвід перед армією диванних патріотів. Шли їх на три букви…

Коли верстався номер газети, стало відомо, що у Влада Сорда поліція вночі вилучила орден Богдана Хмельницького. Сьогодні відбувся суд. Детальніше про це – читайте тут https://33kanal.com/news/125412.html та в наступному номері газети.

Андрій ВЛАСЕНКО

Від редакції. Ми продовжуємо акцію «33-го» «Геть суддівське свавілля» і закликаємо вас ділитись своїми історіями про стосунки із судами та суддями.