У модній індустрії Руслана Панчука знають уже давно: почавши працювати ще студентом, він встиг зробити свій внесок у колекції половини українських дизайнерів.

Але в медіа його ім’я потрапило тільки завдяки Джамалі, адже вишивка на платті співачки для фіналу “Євробачення” — саме його рук справа. Про своє особисте талановитий дизайнер не надто воліє згадувати, але відомо, що він з міста Тульчина, і перші сім років життя провів у дитбудинку. Руслан добре пам’ятає, що навчився вишивати раніше, ніж читати. Його най­ближчою людиною в той час бу­ла вихователька Євдокія Павлівна, яка відразу розгледіла талант у маленького хлопчика.

– У неї легко виходило поєднувати в одному візерунку яскраві кольори. Пам’ятаю, мене це так вражало. З тих пір я пір не боюся кольору і радий, що в подальшому викладачі не змог­ли зламати моє бачення па­літри. У школі я часто гуляв яблуневим садом, там зароджувалися перші сюжети робіт, — каже Руслан.

— Мені сподобалися дикі птахи, особливо сови, природа завжди вабила мене, я і сьогодні вважаю її абсолютом краси. У 2001 році я вступив до Інституту декоративно-прикладного мистецтва імені Михайла Бойчука, є такий у Києві. Там навчався саме на спеціалізації «Художня вишивка». Уже під час навчання почав працювати з Костею Кравцем — він художник по костюмах у кіно. Ми довгий час співпрацювали і до цих пір дружимо і спілкуємося. Саме він навчив мене іронії у моді. Тому що, якщо сприймати моду занадто серйозно, можна перетворитися на звичайне ательє. У моді повинні бути присутні іронія, драматизм, іноді навіть легке знущання — власне, як і в цілісної особистості.

Кар’єру Руслан Панчук продовжив, співпрацюючи з провідними українськими дизайнерами. У його значному списку колаборації з Лілією Літковською, Олесею Кононовою і Настею Рябоконь з Lake Studio, з Іваном Фроловим, Сашком Канівським і Артемом Климчуком.

В арсеналі у Руслана більше 50 технік. Однією з найскладніших майстер вважає подільську: в ній поєднують різні відтінки чорного кольору, і вона вишивається з вивороту під певний рахунок, варто один раз помилитися — потрібно починати все заново.

В українському костюмі до 18-го століття встигли змішатися елементи і турецького костюма, і монгольського, і західного.

Віталіна Володимирова