До редакції газети звернувся постійний читач з Літина Віктор Римаренко. За словами чоловіка, його незаконно звільнили з роботи водія автобуса.

Підозрює, що підприємство таким чином хоче зекономити кошти, які виділяє держава потерпілим від локдауну. У ситуації розбирався наш журналіст.

– Я маю 33 роки досвіду у пасажир­ських перевезеннях. На цю роботу мене взяли минулого року. Я возив школярів двох громад – Громадського та Кожухова. Довозив до 24 грудня, після чого діти пішли на канікули, а потім почався січневий локдаун. Ще тоді ходили чутки, що мій роботодавець Микола Буткалюк шукає пенсіонера, бо невигідно працювати, одна школа відійшла в інший район, лишилась одна. Та зі мною нічого не погоджували, жодної розмови чи дзвінка я не отримував. Разом із тим знайомий колега з Хмільницького району, який теж працює ФОП та возить учнів, повідомив, що начальник отримав допомогу від держави 8 тисяч гривень. І половину віддав йому. Колега ще поцікавився, чи я отримав кошти від свого роботодавця. Після завершення локдауну я вийшов на роботу.

Коли став запитувати про державну допомогу, ФОП Микола Буткалюк показав невдоволене обличчя і заявив, що дуже багато знаю і хитрий. Зрештою, керівник відповів, що цікавився цим питанням, але наша категорія сюди не входить. Мабуть, ці зайві питання і збурили конфлікт, і мені повідомили, що я не працюю вже. А після того на моє місце взяли пенсіонера.

На початку конфлікту я сам зателефонував директору «Лукавто» (куди входить і ФОП Буткалюк) і попросив тихенько і по-людськи вирішити питання.

Просив: якщо вже незаконно звільнили, то хоча б напишіть в трудовій не «за згодою сторін», а «по закінченні строку трудового договору», щоб була змога стати на облік на службу зайнятості. У відповідь одержав вір­шик: «У кого грошей багато — то тому на всіх насрати».

25 січня мені віддали трудову, де було вказано, що мене звіль­­нили 24 грудня за згодою сторін. Та я не писав жодної заяви і не розраховувався. І чому мені віддали книжку лише через місяць? Звернувся у службу зайнятості та державне управління з охорони праці. Але, на мою думку, ця перевірка пройшла заради “галочки”.

З’ясувалось, що Микола Буткалюк не представив жодних документів, бо його фірму начебто затопило. Тому чиновникам не вийшло встановити, чи правомірно, чи ні мене звільнили. Вибачте, але там електричне, а не водяне опалення. Я йшов до цієї структури з такою надією, але розчарувався. Вирішив судитись, бо руки опускаються. Вимагатиму поновлення та всіх виплат. Тоді зможу розрахуватись і стати на біржу. Невже у нашій країні можна все купити?!

Натомість підприємець Микола Буткалюк звинувачення заперечує. Каже – звільнив підлеглого законно.

«Закінчився договір з адміністрацією на перевезення учнів у кінці грудня минулого року, а тоді почався локдаун. Тому і звільнив водія Віктора Римаренка. А він після того навмисно не виходив на роботу та не забирав трудову. Колишній підлеглий стверджує, що я маю виплатити йому 8000 гривень.

По-перше, не я повинен їх оформляти і транспорт тоді не призупиняли. А по-друге, які можуть бути виплати, якщо вже на той час, коли ввели локдаун до 24 січня, але у мене не було підписано договору на перевезення і я не оформлявся як підприємець?! Чим тоді мотивувати комісії? Віктор Римаренко написав в управління транспорту, мене перевірили, значних порушень не знайшли.

Більш того, водій наголошує, що він не писав заяви на звільнення. Писав, просто у нас була невеличка аварія, і вона втрачена. На сьогодні вже поставили конвектор. Через суд колишній підлеглий хоче довести, що я його незаконно звільнив, і добитись поновлення на роботу. Та взяти назад я його не можу, знову ж – через той неоформлений договір. А учні із тих сіл Літинського району, яких ми возили, вже увійшли до Хмільника. Тобто цей маршрут відсутній. Знаєте, ситуація дуже неприємна, я був готовий домовитись із Віктором виплатити компенсацію, хоч і теж не отримав свої кошти і звернувся у Господарський суд. Я не люблю судів та конфліктів. Та він слухавки не бере. Хоче судитись – нехай. Що суд присудить – те і буде. На все воля Божа, моя совість чиста».

Віктор Римаренко із таким трактуванням інциденту не погоджується. Додає – жодного дзвінка не отримував, тож вимагатиме справедливості. Ставити крапку у цій історії ще досить рано. Як вирішиться цей трудовий конфлікт — ми слідкуватимемо й надалі.

Віталіна Володимирова