Чому 20-річний гранатометник із Вінниччини зробив це, хто злив відео російським ЗМІ і вони почали повідомляти, що вінницький військовий застрелився, бо програвся в карти і був у стані дії наркотиків? Батьки вимагають порушити справу про доведення до самогубства. У війську служить ще його брат-близнюк.

В українських соцмережах 1 квітня розповсюдили моторошне відео із самогубством на Донеччині молодого українського військовослужбовця – просто у військовій частині й на камеру товаришів по службі. Ролик першим опублікував обвинувачений у держзраді й оголошений у державний розшук блогер Анатолій Шарій у Telegram-каналі, заявивши, що у кінцівці «багато крові та м’яса»… На кадрах видно, що події відбуваються у казармі військовослужбовців у селі Золотий Колодязь на Донеччині. На них юний солдат під розмови товаришів складає автомат, а потім декілька разів примикає магазин, приставляє автомат до підборіддя, перекурює востаннє, а за кадром у цей час ніхто з побратимів не кричить: «Не стріляй», ніхто не намагається завадити, потім хтось ще й каже: «На десять»….

І навіть коли військовий востаннє усміхнувся, пересмикнув затвор, ніхто теж не зупиняє його. І солдат пускає собі чергу, а автомат, випадаючи з рук, ще дає чергу в стелю і в бік….. Куля з автоматичної зброї АКС74у прошиває череп, зносячи головний убір. І хто бачив це поширене відео, досі не може заснути!

20-річний Олексій Саєнко родом із села Сподахи, що неподалік Немирова. Служив за контрактом гранатометником у частині А3085. У цій частині служить його рідний брат-близнюк. Як вдалось дізнатись нашому журналісту, напередодні вони бачились, все було добре. У останні хвилини життя Олексія Саєнка його брата поруч не було. Речник командування Операції Об’єднаних сил Назар Волошин розповів, що за цим фактом вже відкрито кримінальне провадження.

«На місце виїжджала слідчо-оперативна група в повному складі для встановлення обставин трагедії.

Посмертної записки не було виявлено. За вказаним фактом внесено відомості до ЄРДР за фактом необережного поводження зі зброєю. Зараз перевіряються обставини смерті солдата, який знятий на відео. Ведеться слідство».

Загибель Олексія Саєнка стала справжнім шоком для його односельчан. Більшість з них вже бачили те шокуюче відео, але досі не вірять, що завжди спокійний та адекватний хлопець міг натиснути на курок… Не вірять, що він міг бути в наркотичному стані та програтись у карти. Тут явне доведення до самогубства. Бо ті, хто це знімав, мали б запобігти вбивству і такому поводженню зі зброєю. Вбиває не лише рідних і односельців, але кидає чорну пляму на репутацію ЗСУ. Потрібно негайно розслідувати всі обставини і покарати винних, бо це явна провокація з розкладання морального духу захисників країни.

– У 2000 році у нас в Сподахах стався приємний «урожай» — дві жінки народили по двоє хлопчиків, серед них була і родина Саєнків. Вони виховували ще дочку Таню та сина Віталія, але він кілька років тому у 19 років наклав на себе руки. Сім’я жила дуже скромно, але ні в кого нічого не просили. Батько трудився механізатором. Якось один тракторист під’їжджав і причепом чоловіка придавило, він пошкодив таз та став інва­лідом. З дружиною вони тримали господарство, працювали біля землі.

– Багатодітній родині Саєнків сільська рада дала безкоштовно будинок, який побудував колгосп, — каже колишній голова Сподахів Юрій Микола­йович.

— Подарували дитячий двомісний візочок. Ніколи не чули, щоб ці хлопчики були замішані в якихось бійках чи пригодах. Завжди привітні, спокійні, порядні. В минулому році з Немирівського військкомату привезли повістки братам-близнюкам на комісію. Без ніяких докорів пішли вони на ту комісію. Разом служили, підписали після того контракт. І це така біда. Жаль, дуже жаль. Люди не вірять, що там таке… А де були командири, де був старший? Ви повинні були піти і глянути в той бліндаж, що робиться. Ми віддали туди дітей, синів здорових. Чому зброя лежить на ліжку – теж відкрите питання.

Дядько загиблого теж не стримує сліз…

– Тут уже і про містику говорять, що, мовляв, старший брат-самогубець забрав молодшого. Наче там був якийсь кармічний зв’язок. Але мало що можуть казати…

Поховали Олексія Саєнка 3 квітня у рідному селі з військовими почестями, із зони ООС приїхали побратими, брат-близнюк Саша у військовій формі ледь тримався на ногах, його постійно відливали водою. Відспівував гранатометника і священник, хоча спочатку він від того відмовився, бо думав, що це самогубство…

– До мене під’їхав командир бригади, де служив загиблий. Він пояснив всю ситуацію. Я передзвонив до свого духовенства – церковного начальства – за порадою. Були вагомі причини, і мені дозволили відспівати, — каже отець Григорій.

— Тобто це був непрямий суїцид, за словами командира, а там свого роду було дещо інше. Мова йде про необережне поводження зі зброєю, а всі інші нюанси бачили свідки. Те, що відео засвітлили в Інтернеті – то вирвали з контексту, це провокація.

Після цієї НП у багатьох залишилось ще більше питань, ніж відповідей. Як відео останніх секунд життя Олексія опинилось відразу на російських та сепаратистських сайтах із огидними заголовками та такими ж коментарями?! Це зробили «друзі»? Це зробив «особіст» бригади? Це зробили слідчі поліцейські? Командування? Як це відео опинилось в Телеграмі та у Шарія? Військові експерти журналісту повідомили, що відео з мобільного на свій телефон перезнімав один з слідчих Покровського відділення поліції і воно було начебто лише в нього. З цим питанням ми звернулись до пресслужби, але там прокоментували коротко – за даним фактом ведеться службова перевірка! То хто ж тоді з українців «зливає» такий контент ворогу, щоб деморалізувати нашу армію?!

Попередня експертиза каже, що всі були тверезі та не в наркотичному стані. Питання: вони свідомі убивці чи хто підробив експертизу? Чому заохочували, а не зупинили? Чому заклеєно магазини скотчем, аби не випали патрони? Це ж небезпечно. А 43-й бригаді варто звернути увагу на цей свій підрозділ, бо там зібралися якісь безсердечні, байдужі, я не казатиму, що нелюди…

Віталіна Володимирова