31 березня, після загострення хвороби, помер ветеран АТО Андрій Латюк, який родом із Дібровинців на Оратівщині. Він брав участь у проведенні АТО на території Луганської та Донецької областей у складі 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Знайшли нашого земляка мертвим на квартирі у Вінниці… За словами земляків, у ветерана був цукровий діабет.

– Андрій виріс у мене на очах, бо ми сусіди, друзі та куми з його батьками. Моя дружина була в нього першою вчителькою, він добре вчився й був одним з кращих учнів. Строкову службу молодий чоловік не проходив, але коли у 2014 році почалась війна, ми пішли захищати країну разом. Мене призвали, а Андрій став добровольцем, – із сумом розповідає сусід покійного Василь Іванович.

– На фронті отримав поранення – підірвався на розтяжці, осколками посікло йому обличчя та частини тіла… Після демобілізації та поранення Андрій не опустив рук. Знайшов кохану Валентину, побрався, разом подружжя жило у Вінниці, а на вихідні їздили у село. Батько Андрія столяр, він задумав займатись пасікою – купив вулики, змайстрував будиночок, в якому бджоли оздоровлюють людей. Минулого року молодий чоловік побудував сушки і займався лікарськими рослинами. Купив сусідську хату, щоб розширити справу, планував цього року ще й ромашку посіяти. Одним словом – крутився, як міг. Й дуже поспішав жити…

29 березня у Андрія народився довгоочікуваний синочок. Він ще встиг поїхати до пологового будинку, і з вікна дружина показала йому малюка.

Поховали Андрія у рідному селі, попрощатись із ним прийшли рідні, односельчани, воїни АТО з районної спілки. Була присутня і дружина Валентина, яка тільки подарувала коханому сина. Вона, бідолашна, ледь трималась на ногах, бо до цих пір не може повірити, що Андрія вже нема. Біля могили воїна побратими встановили синьо-жовтий прапор… Щирі співчуття родині.

Вікторія Снігур