Громада Православної Церкви України із Красносілки, що у Бершадському районі, через суд змогла довести, що збори та перехід відбулись законно. Днями рішення на їхню користь ухвалив Апеляційний суд Вінницької області.

– У січні 2019 року близько 95% громади Красносілки проголосували за те, аби стати частиною Української Православної Церкви. Не підтримали лише кілька чоловік та батюшка Павло, який потім звинуватив сільську раду у «вербуванні» парафіян до «розкольницької церкви». Мене призначили новим священником Свято-Іоанно-Богословського храму, — розповів новий настоятель Ростислав Процанін. — З того часу церкву до вирішення конфлікту опломбували, й ми проводили  служ­бу у приміщенні недільної школи, хоч і перереєстрація громади відбулась. Колишній батюшка з кількома односельчанами молились  у будиночку біля церкви. Невдовзі він звернувся до суду, бо вважав  збори вірян нелегітимними й такими ж — дії реєстратора. Відповідачем був керівник обласного департаменту у справах релігій Ігор Салецький, а ми вже як третя сторона. Але Вінницький апеляційний адміністративний суд у Вінниці виніс рішення на нашу користь й визнав перехід законним. Але прибічники Московського Патріархату, яких мен­шість, все одно не можуть змиритись й подали ідентичний позов до Бершадського районного суду. 26 грудня 2019 року останній закрив провадження у ци­вільній справі за позовом священника МП Павла Тарана до нашої релігійної громади та управління в справах національностей та релігій Вінницької ОДА. Втім, наші так звані опоненти вирішили оскаржити рішення. І, як нам стало відомо нещодавно, Він­ни­цький апеляційний суд ухвалив відкрити провадження у справі. Крім того, опоненти розпускали плітки, що я як військовий капелан, який щомісяця їздить на фронт, привезу звідти бійців й буду битись за церкву. Якось під час однієї із розмов я навіть їм сказав, що сумніваюсь, чи зможу втримати тих хлопців, які дізнаються про мою біду і якщо хтось з нас постраждає.

Справу почали слухати у Бершадському районному суді.

– Відбулось багато засідань у Бершаді, змінювався один суддя на іншого з тих чи інших підстав. Аж третій суддя почав слухати і закінчив цю справу. Бершадський районний суд дав дуже обґрунтоване  рішення, детальну правову оцінку із посиланням на норми закону всіх аргументів, які наводились тією стороною. Це  фактично і допомогло нам у суді апеляційної інстанції. Бо в останній  відмовили священнику МП Павлу Тарану у задоволенні позову. Суд визнав, що збори 314 осіб, членів релігійної громади, мають  вищу юридичну силу над зборами 11 осіб, яких привів священник Таран. Тобто в його зборах брало участь 11 чоловік, які сказали, що вони з російською церквою. А у наших, де вирішувалось питання про зміну канонічного під­по­рядкування, – 314! Звісно, нам дуже допомогла і Постанова Верховного Суду, прийнята нещодавно, –  розповіла адвокат Сніжана Чубенко, яка захищала громаду ПЦУ у суді. – Ця перемога далась нам важко, тому що дуже багато неправди було з уст наших опонентів і кожен їхній аргумент довелось спростовувати. Суд тривав із 2019 року, а ще довше тривала нарада у кімнаті суддів. Рішення Апеляційного суду дає право нашій громаді служити у храмі, який нині зачинений. Якщо далі вчинятиме протиправні дії, змушені будемо на нього  подати до суду  про усунення перешкод у користуванні храмом. Крім того, священник МП повинен сплатити  всі судові витрати нашої громади.

Вікторія Снігур