14 квітня 2014 року увійшло в історію Української держави як офіційна дата початку Антитерористичної операції на Сході країни. У 2018 році формат АТО було змінено на ООС – Операцію Об’єднаних Сил, що збільшило повноваження армії у протидії російській збройній агресії на території Донбасу.

14 квітня 2021-го виповнюється рівно сім років, як триває неоголошена російсько-українська війна. За цей час, за офіційними даними, близько 500 000 громадян України отримали статус учасника бойових дій (у м. Вінниці – близько 5 000), понад 4 500 захисників України загинули, понад 10 000 воїнів було поранено, близько 1 460 000 осіб втратили свій дім.

Такими є сухі цифри статистики. Та за ними – надлюдська стійкість і мужність наших бійців, самовідданий патріотизм волонтерів, рятівна допомога добровольців-медиків, важкі звістки про полеглих і невимовний біль їх рідних у різних куточках України, розпач людей, які втратили домівку, і постійний неспокій тих, хто живе на лінії розмежування…

А ще – воїни, для яких повернення до мирного життя часто виявляється не менш важким, ніж війна. Через незрозумілість, збайдужілість що політиків, що населення до учасників бойових дій їм тяжко адаптуватися до норм спокійного життя. Для підтримки і сприяння адаптації наших захисників у м. Вінниці створено Міський освітньо-аналітичний центр допомоги ветеранам АТО/ООС, членам їх сімей та сім’ям загиблих (Ветеранський простір).

Основне завдання Центру – надання психологічної, правової допомоги, поміч з працевлаштуванням, фізична реабілітація для учасників і ветеранів бойових дій на Сході країни, членів їх сімей та родин полеглих захисників України. Кожен з невеликого колективу працівників Центру має стосунок до ветеранської спільноти, тож ставлення до відвідувачів максимально відкрите, а допомога – щира, від серця.

Одночасно Ветеранський простір поставив собі завданням не давати людям забути, що в Україні досі йде війна, донести до свідомості вінничан, що ось уже восьмий рік українські воїни не дають російському окупанту зруйнувати наше мирне життя.

Не забуваймо дякувати захисникам за спокій! Хай будуть усі живі!

Марія Довжик-Бондаренко