Донедавна велику спільноту вінницьких ромів очолював Петро Огли. Особа публічна, зірка ромського ансамблю «Шатро», а потім гурту «Барон».

Про нього часто писали, до нього навіть у гості журналісти заїжджали. Його батько Буралій Огли був найстаршим бароном в Україні і помер у віці 108 років. До слова, термін «циганський барон» використовується циганами лише останні кілька десятків років, і далеко не всіма. Це запозичення зі ЗМІ та романтичної літератури і використовується спе­ціально для спілкування з нециганами.

Востаннє циганський барон спілкувався з журналістами три роки тому. Потім раптом таємниче зник. Куди подівся Петро Огли? Про це запитуємо Наталю Сенченко, керівника Центру культури і мистецтва циганського народу «Девлеса, ромале!» та циганського шоу-театру «Андошатро»

– Років зо два тому Петро Огли з частиною родини виїхав аж до Хабаровського краю, у Росію, — розповідає Наталя. — Якийсь час він працював у хабаровському театрі «Терне рома», і вони у 2019 році навіть зробили кліп на нашу «Марджанджу». Кажу так, бо наш клавішник Олександр Гончар зробив аранжування на цю пісню для циганського театру. Це ще було на початку 2000-х років. Він взяв наші спільні матеріали і там з ними працював. Чому покинув Вінниччину Петро Огли? На це були різні причини: і сімейні, і фінансові. Настали непрості часи, і він виїхав. Якщо до 2019 року ми могли хоча б по Інтернету бачити його і частину нашого колективу, то останнім часом від них жодної звістки. Син Петра Олександр Огли навчався у мого чоловіка Андрія Сенченка різних музичних нюансів. Став дуже хорошим музикантом, вони виступали разом. Але син поїхав за батьком. Забрав Олександр і свою дружину Крістіну, котра довгий час танцювала у нас.

Як живеться ромській спільноті зараз? Карантин і коронавірусна пандемія вплинули на життя ромів, хоча багато хто думає, що цей народ живе окремо від усього світу.

Найбільш густозаселені ромами райони Вінниччини — Козятинський та Жмеринський, оскільки тут у райцентрах розташовані вузлові залізничні станції. Живуть вони і у Вінниці (Старе місто), Чечельницькому, Тростянецькому, Бершадському, Іллінецькому, Немирівському районах. Загалом роми осіли і давно живуть приблизно у 40 селах Вінниччини. В Іванові та Гущинцях на Вінниччині не одне десятиліття живе більше сотні сімей ромів. Карантин вніс свої корективи: навіть молодь далеко від батьків не виїжджає. А якщо й виїжджає, то ненадовго — тільки на заробітки.

Ольга Марценкевич, місцева жителька і керівник ансамблю «Яго­рі», розповідає:

— Виживаємо як можемо! Багато хто повиїжджав до Польщі на роботу, бо жити якось треба. Зрештою, у ромів ті ж проблеми, що й у всіх. У ці дні ми навіть мало з ким спілкуємося і бачимося.

Але життя триває! Наталя Сенченко розповіла про найближчі плани.

— У 2019 році у нас був великий звітний концерт про діяльність народного аматорського театру «Андошатро». Непросто він відбувався, але свято таки вдалося. Цього року плануємо великий концерт, який мав відбутися ще минулого року, але його довелося відкласти через карантинні обмеження. Ми готували його з нагоди 20-річчя Вінницького регіонального центру культури і мистецтв циганського народу «Девлеса, ромале!» Паралельно готуємо програму до 30-річчя Незалежності України. Сподіваємося, що концерти відбудуться, ми вже запланували і узгодили їх з управлінням у справах національностей. Наразі Андрій Сенченко готує нові пісні на слова відомого українського поета Миколи Завального. Готуємося до студійного запису. Ще одну нову пісню «Березнева заметіль» ми вже розмістили на ютуб-каналі «Андошатро».

Тетяна КОНДРАТЬЄВА