З першого польоту в космос минуло 60 років, але мало хто знає, що першого космонавта Юрія Гагаріна відправляв у космос уродженець Хмільника Віталій Гладченко. Життя цієї людини пройшло під грифом «секретно».
Усім відомо, що найбільший внесок у розвиток радянської космонавтики належить українцю Сергію Корольову, який народився в Житомирі. Але й у хмільничан є теж ким пишатись. Адже тут народився інженер-дослідник Віталій Гладченко, який працював з Сергієм Корольовим та відправив у космос 150 різних ракетоносіїв. Він брав участь у запуску космонавтів у космос, готував програму висадки людини на Місяць, а Національне управління США з аеронавтики та дослідження космосу запрошувало до себе на роботу. З цієї нагоди Історичний музей Хмільника відкрив виставку, присвячену Віталію Гладченку.
Віталій Тимофійович Гладченко народився 1936 року в місті Хмільнику, в родині кадрового військовослужбовця. Його мати пережила блокаду Ленінграда, а батько загинув у серпні 1942 року в Сталінграді, де й похований у братській могилі.
– Українці вірили у техніку і власну інтелектуальну силу,— розповідають земляки про Віталія Гладченка. — У січні 1960 року Віталій Гладченко поїхав у своє перше відрядження в особливе конструкторське бюро (ОКБ) № 1 у підмосковний Калінінград. Втім, зупинилися байконурівські інженери у Москві, в готелі Центрального будинку Радянської армії (тут, до слова, 1961-го відгуляли й весілля Гладченків, а молодята провели триденний медовий місяць) й щодня добиралися до КБ електричкою. Перевірки косморакетних систем на заводі, монтажні автономні й комплексні випробування виконували разом, як одна команда. Сергій Корольов розробив схему потрійного контролю за якістю робіт. Наприкінці квітня 1960 року на Байконур привезли перший космічний апарат типу «Восток». Втім, перед тим, як проводити електричні й пневматичні випробування, потрібно було ще зістикувати всі трубопроводи і роз’єми бортової кабельної мережі, зрештою, зібрати об’єкт в одне ціле. Віталій Тимофійович відповідав за системи програмного управління, терморегуляції й енергопостачання. Оптимальна температура у відсіку для космонавта мала сягати плюс двадцять за Цельсієм (із допустимим відхиленням у два градуси). Цей відсік зовні зазвичай обробляли так званою «обмазкою» (щось на зразок пінопласту), що захищала від величезних температур.
До квітня 1961-го (за рік) із Байконура було здійснено п’ять пусків, й лише один з них невдалий. Тоді третій космічний корабель-супутник згорів у щільних шарах атмосфери, й загинули дві собаки — Лисичка і Чорнушка. Перший апарат полетів «холостим» (аби перевірити, чи нормально працюють усі системи). Лише потім почали запускати на борт машини мишей, собак. А за місяць до вильоту в космос першої людини туди відрядили манекен, одягнений у скафандр.
Робочим місцем Віталія Тимофійовича під час запуску ракет був бункер (близько 20 метрів вглиб під злітним майданчиком). Тож старт у космос першої людини побачити йому не довелося. Стежити за тим, що відбувалося нагорі, інженер Гладченко міг лише з репортажів колег-телеметристів. Втім, до 15-хвилинної готовності можна було піднятися й побачити ракету з 200-метрової відстані. За словами хмельничан, Віталій Гладченко не раз казав: ні Брежнєв, ні Хрущов 12 квітня не були присутні на Байконурі. Про події, що відбувалися на космодромі, їм доповідали телефоном. Через дві години після запуску Гагаріна в космос у Ленінську на центральній площі відбувся мітинг, на який «герої тилу» не потрапили. Одягнені у чорні робочі комбінезони, мало нагадували офіцерів, й оточення солдатів їх не пропустило…
– А ось тепер настав час розповісти, чому НАСА настільки наполегливо хотіла завербувати саме батька до своїх лав. Справа в тому, що він був Головним відповідальним фахівцем від Байконура за систему автоматичного зльоту і посадки «Бурана» – тобто саме тієї системи, якої не було на американських «шатлах». Адже розробка такої системи не тільки коштує десятки мільярдів доларів, але і займає багато років. Ось в чому і був секрет настільки «нечуваної щедрості» НАСА щодо батька … Але батько категорично відмовився працювати на НАСА, — додає син Ігор Гладченко. — Він був почесним членом не тільки українського, а й російського і американського космічних співтовариств, а його кітель в космічному музеї Києва висить поряд із кітелем першого космонавта України …
Віталіна Володимирова
