Для встановлення спільної дати святкування Пасхи, відповідно до рішень Нікейського собору, православним християнам необхідно провести календарну реформу.

Нещодавно таку думку висловив співголова Спіль­ної міжнародної комісії з питань богословського діалогу між Римо-католицькою Церквою та Православною Церквою, постійний представник Вселенського Патріархату у Все­світній раді церков архієпископ Іов Геча.

Він нагадав, що у 2025 році світ відзначатиме 1700-річчя першого Вселенського собору – Нікейського собору (325 р.), який не лише проголосив Символ віри, але й  встановив спільне святкування Великодня для всього християнського світу.

«У донікейський період не було такої загальної дати, оскільки деякі християни святкували Великдень разом з єврейською Пасхою, а інші святкували його наступної неділі. Правило, встановлене в Нікеї, вказувало святкувати Пасху в першу неділю після повного Місяця від весняного рівнодення», – пише архієпископ.

Питання перегляду календаря та спільної дати Великодня кілька разів порушували в Православній Церкві протягом 20 століття: про це йшлося і в різних Енцикліках Вселенських Патріархів (1902 р. та 1920 р.) із закликом «прийняти єдиний календар святкування великих християнських свят в один і той же час усіма Церквами.

Реформа календаря була обговорена і на Всеправославному конгресі Константинополя 1923 року, скликаному Константинопольським Патріархом Мелетіосом IV, що призвело до часткового перегляду календаря.

Питання про календар і спільну дату Пасхи було включено до числа 17-ти тем для розгляду Великим Собором Православної Церкви 1930 року.

Воно було і в списку питань на першій Всеправославній конференції на Родосі в 1961 р. З’їзд православних астрономів зібрався у Шамбесі в червні 1977 р., щоб знову-таки підготувати питання перегляду календаря.

У 1997 році Всесвітня рада церков провела консультацію з метою встановлення спільної дати Великодня та рекомендувала підтримувати нікейські норми (що Великдень повинен припадати на неділю після першого повного Місяця весни), щоб обчислити астрономічні дані (весняне рівнодення та повний Місяць) найточнішими з можливих наукових засобів, використовуючи як точку відліку меридіан Єрусалима – місце смерті та воскресіння Христа. Можливо, святкування 1700-річчя Ні­кейського собору у 2025 р. було б гарним приводом поінформувати християн про необхідність календарної реформи та спільної дати Пасхи, щоб залишатися справді вірними рішенням першого Вселенського Собору.

Між тим, Російська Православна церква відреагувала на заклик Іова категорично: голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків РПЦ митрополит Волоколамський Іларіон зазначив, що Російська Церква не збирається змінювати пасхалію.