Вхід Господній в Єрусалим (Вербна неділя)

Назва Вербна неділя походить від того, що на це свято віруючі приходять з гілками, як правило, вербових рослин чи інших дерев, які першими розпускаються навесні, в ознаменування тих гілок, які різали іудеї, що зустрічали Ісуса у Єрусалимі. Звичайно, на півдні використовують квіти і гілки інших дерев, як правило, пальм. В Україні, де таких дерев немає і де перша розпускається верба, з давніх часів стали використовувати її гілки, тому і саме свято стало називатися Вербною неділею. Але справжня його назва – Вхід Господній до Єрусалиму.

У православній церкві 25 квітня вшановують пам’ять святого Василя Парійського, Сповідника, якого в народі прозвали Парильником. Василь проживав у VIII столітті і був відомий як єпископ міста Парії. У той час, коли в суспільстві панувала іконоборча діяльність, Василь заступався за послідовників Христової віри, а також захищав ікони, хоча за наказом їх треба було знищити. Через це він зазнав велику кількість мук і переслідувань, пережив злидні і голод.

День ангела святкують Православні: Василь, Давид, Іван, Ісаак, Ярослав Католицькі: Марк

А ще цього дня відзначають Всесвітній день боротьби проти малярії, Всесвітній день поріднених міст, Міжнародний День ДНК

25 квітня увійшло до історії людства такими подіями:

241 до н.е. – в Древньому Єгипті почали використовувати календар з роком в 365 днів

1433 – звенигородський князь Юрій Дмитрович розбив військо свого небожа князя московського Василя II і заняв московський престол

1507 – німецький картограф і географ Мартін Вальдземюллер назвав новий, недавно відкритий континент Америкою на честь Амеріго Веспуччі, дослідника Нового Світу.

1547 – найбільшою пожежею спалена Москва

1660 – установчі збори вирішили повернути англійський престол Стюартам

1741 – коронація імператриці Єлизавети I, яка, на відміну від попередників, сама надягла на себе порфіру і корону

1719 – вихід в Лондоні першого видання роману Даніеля Дефо «Життя і дивовижні пригоди Робінзона Крузо»

1792 – у Франції на Гревській площі в Парижі вперше спорудили і використали для публічної страти гільйотину (тоді вона називалася Лузеттою),а першою жертвою став розбійник Ніколя Жак Пелетьє

1816 – Джордж Байрон, що переслідувався на батьківщині брудними плітками, залишив Англію. Як виявилось, назавжди

1826 – в Англії запатентований перший автомобіль із двигуном внутрішнього згоряння

1867 – місто Токіо вперше відкрите для іноземної торгівлі

1901 – в штаті Нью-Йорк вперше в світі введені автомобільні номери

1931 – у Штутгарті австрійський інженер Фердинанд Порше створив конструкторське бюро “Порше”

1945 – радянські війська повністю оточили Берлін

1945 – частини 1-ї дивізії Української національної армії в Німеччині, якою командував генерал Павло Шандрук (колишня “Галичина”), приведені до присяги на вірність Україні

1945 – зустріч на Ельбі біля міста Торгау радянських та американських військ.

Радянські війська завершили оточення Берліна

1953 – публікація в журналі “Nature” статті англійських учених Френсіса Кріка та Джеймса Уотсона з приводу створення моделі просторової структури ДНК

1956 – у СPСР скасовано закон, який карав в’язницею за прогули, введений в 1940 році

1954 – американський дослідницький центр компанії “Белл телефон” оголосив про створення сонячних батарей

1964 – в білоруському колгоспі корова народила сім телят (світовий рекорд)

1974 – перемога “революції гвоздик” – повалення фашистського режиму в Португалії

1982 – Ізраїль вивів свої сили з Синайського півострова – виконуючи мирні угоди, досягнуті на переговорах у Кемп-Девіді

1983 – генсек ЦК КПРС Юрій Андропов запросив до Радянського Союзу американську дівчинку Саманту Сміт, яка написала йому листа про те, що не хоче ядерної війни

1988 – на процесі в Ізраїлі винесено смертний вирок українцеві Івану Дем’янюку, який нібито знищував людей у Треблінці.

Пізніше Верховний суд країни скасував вирок через брак доказів

1997 – через помилку програмістів у Флориді, світова мережа Інтернет зазнала найбільшого збою в історії

2001 – Верховний суд РФ дозволив анонімні доноси

Народилися:

1214 – Людовик IX (король Франції). Очолив сьомий і восьмий хрестові походи. Людовік – єдиний із королів Франції, якого римська католицька церква визнала святим.

1599 – Олівер Кромвель, лідер англійської революції, лорд-протектор Англії.

1853 – Джон Стівенс, американський інженер, керівник будівництва Панамського каналу.

1880 – Фокін Михайло, російський танцівник і хореограф, основоположник сучасного танцю.

1883 – Будьонний Семен, російський маршал, командарм 1-ї Кінної армії (1919-23 р.), заступник наркома оборони СPСР (1939-41), тричі Герой Радянського Союзу.

1918 – Елла Фіцджеральд, американська джазова співачка.

1928 – актор Юрій Васильович Яковлев, народний артист СPСР.

1940 – Аль Пачіно, американський актор, лауреат премії «Оскар».

1946 – Жириновський Володимир, російський політик, лідер ЛДПР, депутат Держдуми.

1969 – популярна американська акторка Рене Зеллвегер.

1971 – Орбакайте Крістіна, російська співачка, дочка Алли Пугачової.

Померли:

1744 — Андерс Цельсій, шведський астроном, відомий як розробник температурної шкали — він взяв за основу точки замерзання і кипіння води і розділив відстань між ними на 100 градусів.

1913 — Михайло Коцюбинський, український письменник і громадський діяч, класик української літератури «Fata Morgana», «Тіні забутих предків».

1931 — Абрахам Мінчин, українсько-французький художник єврейського походження.

1943 — Володимир Немирович-Данченко, режисер, театральний діяч, письменник, драматург.

1962 — Віктор Конрад, австрійський геофізик і сейсмолог, дослідник поверхні Конрада.

1966 — Марія Кузнєцова, оперна співачка (ліричне сопрано). Дочка українського художника Миколи Кузнецова, племінниця видатного українського біолога Іллі Мечникова.

1995 — Шанковський Лев, український економіст, журналіст, військовий історик-дослідник.