Два теплових вибухи на четвертому енергоблоці Чорнобильської атомної електростанції у ніч на 26 квітня 1986 року вважаються найбільшою за всю історію ядерної енергетики катастрофою.
Радіоактивна хмара від аварії пройшла над європейською частиною СРСР, більшою частиною Європи, східною частиною США. Приблизно 60 % радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Більше 200 000 осіб евакуйовано із зон забруднення.
Керівництво СРСР намагалося приховати масштаби трагедії, але після повідомлень зі Швеції, де на АЕС Форсмарк було знайдено радіоактивні частинки, змушені були визнати факт екологічної, економічної та соціальної катастрофи.
На Вінниччині та в усіх областях України сьогодні відбуваються заходи, присвячені роковинам трагедії.
А ось як про сучасний Чорнобиль написала Ліна Костенко:
Цей дощ – як душ. Цей день такий ласкавий.
Сади цвітуть. В березах бродить сік.
Це солов”їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Це солов”їна опера, Ла Скала!
Чорнобиль. Зона. Двадцять перший вік.
Тут по дворах стоїть бузкова повінь.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Тут ті бузки проламують тини.
Тут щука йде, немов підводний човен,
І прилітають гуси щовесни.
Але кленочки проросли крізь ганки.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Жив-був народ над Прип’яттю – і зник.
В Рудому лісі виросли поганки,
і ходить Смерть, єдиний тут грибник.
Людмила Поліщук
Автор: Людмила Поліщук