– За останньою інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я, кожен третій, хто перехворів коронавірусом, має наслідки, які вплинули на емоційний та психічний стан. Дуже часто після ковіду люди скаржаться на порушення сну, тривожні і депресивні розлади. У декого порушуються ко­гні­тивні процеси — увага, пам’ять, працездатність. З’являється тривога, яка досить часто переростає у страх, фобії, — розповідає Софія Кучерук.

– Але ж не у всіх? Хто в групі ризику?

– У групах ризику виділяють чотири категорії. Перша — це ті, хто мав психічні розлади, після ковіду вони лише посилюються. Друга група — лю­ди, які перехворіли на ковід і раніше не мали психічних розладів. Третя категорія — родичі, близь­кі, доглядальники ковідних пацієнтів. І в окрему групу ризиків виділяють медиків, які працюють з ковідними хворими.

– Що саме спричиняє психічні розлади, пов’язані з ковідом?

– Перш за все, сама ситуація невизначеності в часі. Людей хвилює, коли ця пандемія завершиться. Ще один чинник — страх хвороби — самому захворіти чи втратити своїх рід­них. На розвиток психічних розладів впливає і самоізоляція — перебування тривалий час в обмеженому просторі. І, звичайно, фі­нан­совий стан. Бо основна маса людей або взагалі втратила роботу, або суттєво зменшився їхній до­хід.

Якщо людина з ковідом потрапляє в лікарню, її психічний стан може значно погіршитися. Але лікарі змушені вибирати між життям і смертю, тому зрідка приділяють увагу психічному стану пацієнта. Коли уже починається гострий психоз або людина висловлює суїцидальні думки, тоді викликають психіатра на консультацію. На жаль, ні психологів, ні психіатрів у ковідних бригадах немає.

– А коли проявляються психічні розлади при ковіді?

– Психічні розлади можуть проявлятися як під час захворювання, так і після того. З часом нам доведеться зіткнутися з масовим постковідним синдромом у вигляді психічних розладів, таких, як деменція. Постковідний стресовий розлад проявляється не одразу після перенесеного коронавірусу, а значно піз­ніше. Людина починає згадувати найважчі етапи своєї хвороби. Це призводить до гострих психозів. До нас надходили пацієнти, які ніколи раніше не були у психіатрії. Родичі розповідають, що ще кілька днів тому було все нормально – і раптово почалися галюцинації. Внаслідок коронавірусу відбувається інтоксикація усього організму, в тому числі головного мозку. Тому, як тільки з’явилися перші симптоми, потрібно починати їх стримувати протитривожними препаратами чи антидепресантами. Наші фахівці консультують такі випадки, призначають амбулаторне або, при потребі, стаціонарне лікування.

– Назвіть ці «червоні прапорці», на які потрібно звернути увагу?

– Якщо з’явилася тривога, турбують страхи, з’явилася агресія — це вже причина звертатися за кваліфікованою допомогою. Інша справа, що люди не завжди можуть зрозуміти, що з ними відбувається. Важко відрізнити панічні атаки. Здається, що проблеми з серцем, починається тахікардія, підвищується тиск, не дає дихати чи симптоми порушення роботи шлунково-кишкового тракту. Але при огляді терапевтом, кардіологом, гастроентерологом ніяких патологій не виявляється. В останню чергу уже радять проконсультуватися у психолога чи психіатра.

– А що потрібно робити хворому на ковід, щоб не мати психічних ускладнень як наслідок хвороби?

– Це залежить від складності перебігу та особливостей характеру людини. Є ті, хто схильний до психічних розладів, істероїдних реакцій. Під час захворюювання такі стани ще більше загострюються.

– А ваша лікарня має ковідний пакет?

– Так. Пацієнти з психічними розладами теж хворіють на коронавірус. Але їх бо­яться брати в інші лі­карні. Тому одне з від­ділень перепрофілювали в ізолятор, маємо 30 ковідних ліжок. Тут лікуємо і наших пацієнтів у разі захворювання на коронавірус. У це відділення привозять хворих, у яких виникли психічні розлади під час ковіду, й з інших областей. У нас працює спеціальна ковідна бригада — реаніматологи, терапевти, психологи і психіатри.

– У Вінниці обговорюють причини суїциду одного з суддів, який застрелився в своїй машині, та суїцидальні помисли колишнього начальника міліції, який напередодні перехворів ковідом. Чи відомо вам про такі випадки і чи ведеться статистика пост­ковідних суїцидів?

– Такої статистики поки немає. Але ми дуже часто чуємо про трагедії, коли викидаються з вікна. Потрібно розуміти, що люди, які ніколи не мали психічних розладів, не можуть просто взяти і піти на такий крок. Буває, що імперативно скоюються самогубства, але частіше це від галюцинацій. А пацієнтів з ковідом до суїциду спонукають депресія, тривож­ність, страхи. Хворий не бачить іншого виходу, як лиш такий відчайдушний крок.

У кожного свій психо­емоційний поріг. Один з онкології виходить оптимістом. А інший хоч має неважке захворювання, але настільки важко цим переймається, що входить у депресію.

Людмила ПОЛІЩУК
Фото Сергія ХІМІЧА