Уявіть собі мій стан, коли сукні, які я нещодавно завезла у благодійний кризовий центр для жінок, побачила на вішаках секонд-хенду…

Хоча напередодні запитала керівницю «Дім Мама» Ольгу Череватову, чи потрібен підопічним її центру одяг для вагітних та годуючих груддю жінок. Ольга написала, що такі речі «залюбки прийме». Але чомусь саме ці мої плаття продавалися у секонді. В голові — сотні запитань, на які не могла знайти відповіді: як можна заробляти на дарованому? Чому сукня для годуючої мами, а такі у центрі точно є, не потрапила за призначенням, а продається? Чи сама Ольга Череватова розпродує даровані благодійниками речі, чи це робить хтось з підопічних центру? Описала цю ситуацію на своїй сторінці у соцмережі, й у від­повідь посипалися повідомлення від інших волонтерів.

Ось один із відгуків:

– Це не перший випадок. Декілька разів на рік в Інтернеті скандали через речі волонтерів, які чомусь продаються в секонді Оліного чоловіка. Писали у соцмережі, що навіть порошок та канцтовари продають у магазині чи на базарі. Тому багато волонтерів відмовилися допомагати «Дім Мама», — написав медик-волонтер Ярослав Пашкевич.

А ось як Ольга Череватова пояснила ситуацію:

– Зараз у центрі «Дім Мама» проживає 15 мам, а одягу маємо втричі більше. Ми неодноразово допомагали речами у селах Вінницької області, передавали соціальним службам для людей, які його потребують. Але у нас є й інші потреби — зарплата працівникам та утримання центру, адже 15 мам та 28 діток різного віку мають різні термінові потреби. Деякі речі ми віддаємо на секонд-хенд, на ціннику є маркування «ДМ», кошти з реалізації такого товару йдуть на потреби центру.

1 червня «Дім Мама» відзначив 5 років. Більше 4 років майже усі комунальні послуги я сплачувала сама. А суми великі. За 600 кв. м  в опалювальний сезон виходить 20-25 тис. грн. Слава Богу, останній рік комунальні послуги у «Дім Мама» сплачує одна людина — благодійник, який не хоче публічності. Крім того, є постійні поточні витрати кожного дня — хтось з підопічних захворів і збирати кошти немає часу, а лікування не може чекати, тому у нас завжди мають бути гроші на «чорний день». Головна мета центру – про­філактика сирітства. А за 5 років існування «Дім Мама» 200 діток було врятовано від дитячих будинків.

Коли верстався номер газети, Ольга Череватова повідомила, що уже зареєстрована благодійна орга­нізація «Міжнародний благодійний фонд «Дім Мама» і її кризовий центр внесено до реєстру надавачів со­ціальної допомоги.

Які обласні центри надають допомогу жінкам, постраждалим від насильства

Чи співпрацює Ольга Череватова та «Дім Мама» із Вінницькою ОДА та обласними соціальними службами – запитали першого заступника голови облдержадміністрації Наталю Заболотну:

– «Дім Мами» — це гарна ініціатива, бо якби не було потреби у цьому закладі, вони б не працювали. Але органи влади можуть співпрацювати з цими закладами лише офіційно. Для цього потрібно хоча б громадську організацію зареєструвати. І місто Вінниця, і область були готові замовляти соціальні послуги у «Дім Мами». Бо дешевше замовити послугу у приватному закладі, ніж створювати новий комунальний. Але ніяких зрушень у цьому питанні в «Дім Мами» не відбулося. На сьогодні це приватна власність і сплачувати, наприклад, комунальні платежі приватному будинку фізичної особи Ольги Череватової ми не маємо права.

Якщо далі у них нічого не зміниться, з часом вони просто будуть втрачати свого клієнта. Адже відповідно до Закону України «Про соціальні послуги», надання притулків входить до переліку обов’язків, про які мають подбати громади. Держава виділяє кошти на створення спеціалізованих служб. Та чи інша ОТГ до 11 червня може подати заявки на державну субвенцію, про яку оголосило Міністерство со­ціальної політики. Громади мають можливість зробити ремонт у приміщеннях, в яких можуть розташуватися або консультаційні служби, денні центри із кризовою кімнатою, де жінка може перебувати до 10 днів, або створити там притулок з «мобільною бригадою». На придбання автомобіля держава теж виділяє кошти.

У Вінниці з січня цього року працює денний центр з кризовою кімнатою. Туди можна прийти проконсультуватися. Бо, на жаль, у критичній ситуації жінка не одразу розуміє чи приймає проблему насильства в сім’ї. Не знає, куди піти, у кого можна шукати захисту.

У 2018 році за підтримки фонду народонаселення ООН створений та успішно працює Вінницький обласний притулок для жінок, постраждалих від домашнього насильства чи насильства за ознакою статі. Його адресу не можна розголошувати з метою безпеки жінок, які там знаходяться. Щоб туди потрапити, необхідно викликати поліцію чи «мобільну бригаду». При зверненні на обласну «гарячу лінію по протидії насильству» також туди можуть направити. Три місяці з жінками у притулку працюють психологи, соціальні працівники, юристи. За потреби вирішується їхня подальша доля. Таких притулків в Україні небагато, наш єдиний, який має цілодобову озброєну державну охорону. На такий вимушений крок змушені були піти після нападу чоловіка однієї з пі­допічних. Обласний притулок на 30 місць. Зараз там 6 жінок і 8 дітей. З 2019 року через цей обласний заклад пройшло 75 жінок з 128 дітками.

Окремо працює Козятинський обласний центр матері та дитини. У ньому можуть перебувати жінки на 7-9 місяці ва­гітності з дітьми. А також жінки, які перебувають у важких життєвих обставинах, через які вони не можуть повноцінно виконувати свої батьківські обов’язки.

І в обласному притулку, і в Козятинському центрі навчають куховарити, доглядати за дітьми, прати речі і робити все по домашньому господарству. Там немає няньок чи прибиральниць. За час перебування у центрі чи притулку жінки можуть акумулювати заощадження, щоб в подальшому придбати собі якусь хатинку в селі чи інше житло. Коли вони вже переїжджають туди, то ще 6 місяців їх супроводжують со­ціальні служби.

– Обласні соціальні служби направляють жінок у «Дім Мами»?

– Ні. Вони не мають права, тому що це не юридична установа. Хоча ми співпрацюємо, оплачуємо державне замовлення на соціальні послуги різним громадським організаціям. Наприклад, за супровід над дітьми, які народилися від ВІЛ-позитивних батьків, але ще не мають статусу, за супровід над особами, які вийшли з місць позбавлення волі, за «підтримане проживання» і багато інших послуг.

Це нормально, що з’являються різні ініціативи, створюються приватні заклади, тому що ми виходимо на ринок со­ціальних послуг, так як у всьому світі. І хто буде надавати ці послуги краще і за меншу ціну, ті й будуть вигравати. Перед тим як створити притулок, їздили в Румунію вивчати досвід. Там переважна біль­шість притулків від громадських організацій. А громади замовляють у них послуги. Але у нас поки що громади не розуміють, що це їхній обов’язок. Якщо по факту насильства жінка своєчасно не отримує соціальні послуги, то персональну відповідальність за це несе голова громади. В залежності від випадку, це може бути навіть кримінальна відповідальність.

– Як, на Вашу думку, повинні працювати такі приватні заклади?

– Оскільки, окрім жінок, там перебувають ще й діти, потрібно, щоб заклад відповідав певним нормам. Після останніх випадків пожеж у приватних інтернатах та інших соціальних установах відбуваються ретельні перевірки. Тому «Дім Мама» мають визначитися зі своїм статусом. А головне — увійти в реєстр надавачів со­ціальних послуг.

Ми неодноразово пропонували Ользі Череватовій співпрацю, щоб вона могла отримувати бюджетні кошти. Зрозуміло, що це не надто великі гроші. Але за них потрібно звітувати. З благодійними коштами працювати простіше.

За допомогою до обласної мобільної бригади соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, можна звернутися: 0685860355 (фахівець із соціальної роботи), 0975788289 (психолог). Консультації надаються пн.-чт. — 9-18.00, пт. — 9-17.00.

Людмила ПОЛІЩУК
Фото Сергія ХІМІЧА