Інформація про 50 000 грн, які отримав керуючий справами виконкому Липовецької міської ради, викликала великий резонанс наших читачів. Ось який лист отримала редакція від жительки Липовця Оксани Козак:
«50 тисяч багато хто зрозумів, що це зарплата секретаря виконкому не за півтора місяця, а за місяць, і не в кінці року видано премії, а було регулярно! Тому я зробила запит на публічну інформацію про розмір зарплати колишнього секретаря Липовецької міської ради А. Лебідь, яка оприлюднила дану інформацію. Отримавши відповідь, я побачила, що Альона Миколаївна далеко не бідувала, перебуваючи на посаді. Так, за 2018 рік вона отримала 236217 грн, у тому числі 59133 грн. премії при посадовому окладі 6000 грн. За квітень — 31587 грн, за березень — 22843 грн, травень — 32054 грн, червень — 24747 грн. У 2019 за рік А. Лебідь отримала 282208 грн, її середня зарплата склала понад 23500 грн. За лютий — 28034 грн, за березень – 45967 грн, грудень — 33 875 грн. За 2019 рік — 42 507 грн премії. У 2020 році тільки за лютий Лебідь отримала зарплати 42144 грн.: за липень — 37890 грн, серпень — 58620 грн, жовтень — 47144 грн. Всього за неповний 2020 рік вона отримала 293 902 грн, середня зарплата склала понад 29 тисяч гривень на місяць. То чому ж так Альона Лебідь «переживає» за доходи колишніх колег? Мабуть, що сама випала з обойми, переоцінивши свої амбіції, балотуючись на посаду міського голови?
Порівнюючи річні доходи по заробітній платі з відкритих джерел, виявляється, що у Альони Лебідь місячні і річні зарплати більші, ніж озвучена нею зарплата керуючого справами (секретаря) виконкому Олега Печолата, який має і стаж держслужби понад 20 років, і при такому самому посадовому окладі, але більшій вислузі, мав би отримувати більші доходи за Лебідь, чим вона, мабуть, хотіла похвалитися. З декларацій відомо, що за 2 роки їй держава виплатила 39600 грн стипендії, бо вона начебто стаціонарно навчалася в Одесі, поєднуючи щоденно навчання з роботою. А скільки коштів йшло на її численні відрядження?! За все це вона «подякувала» колишньому міському голові.
Цинічним є і те, що Альона Лебідь ні під час виборів, ні після них, не мала неприязних стосунків з Олегом Печолатом, але чомусь тепер стала її душити жаба?.. Мабуть, тому, що вона з таким тріском програла вибори міського голови і не пройшла в депутати? А Олег Печолат став депутатом, набрав найбільше голосів у м. Липовець від «Української стратегії Гройсмана» і згодом був одноголосно затверджений радою на посаду. Заздрість, обливання брудом — це погана риса. Але, на жаль, Альона Миколаївна і під час виборів обливала брудом своїх опонентів, і тепер обливає всіх і вся, сподіваючись, що їй щось вкипить на позачергових виборах міського голови. Але люди дають всім належну оцінку по справах, ставленням до них та вирішенням їхніх проблем, а не тріскотні та словоблудію».
А ось як прокоментувала це Альона Лебідь:
«У Липовецькій міській раді я була єдиним посадовцем, який міг дати юридично грамотну відсіч нападкам «посадовців-казнокрадів у різних їх проявах». Для прикладу, якщо юридичний відділ міської ради не готував проєкти позовів або міський голова не підписував ініційовані мною позови в інтересах територіальної громади, як депутат зверталась до прокуратури, яка в інтересах ради подавала до суду позови на суми, значні для бюджету, як правило, до півмільйона гривень за використання землі без документів. Я брала особисту участь у судових засіданнях. Так, за моєї участі у судових засіданнях стягнуто 490 тисяч гривень із СТОВ «Дружба» за земельну ділянку у цетрі міста площею понад 3 га. До моменту звільнення брала участь у судових засіданнях щодо стягнення 460 тисяч грн із громадянина Р. Чубатюка за користування землею без належних документів. Витримувала «нападки» підписати договір оренди землі із МХП «Зернопродукт» на суму 5500 грн, замість 800 тисяч грн, які мали б надійти за користування земельними ділянками у 2020 році. Ви здогадуєтесь, чому такі позови у суд не направляло керівництво міської ради? Власне тому мене і звільнили з роботи у Липовецькій міській раді у період перебування мене у відпустці, бо «не граю під дудку казнокрадів».
Громадський контроль за владою — це нормальна практика в усіх демократичних країнах. І хоче пан Печолат того чи ні, а людей з активною громадською позицією буде ставати дедалі більше. Переконана, що такі заяви на мою адресу — це замовлення.
Тому у порівняння також надаю відомості про зарплату керуючого справами (секретаря) виконкому Олега Печолата у 2018 році: його зарплатня за лютий — 27965 грн, червень — 25413 грн, липень — 45876 грн. У 2019 році зарплатня О. В. Печолата за березень — 34537 грн, травень — 37856 грн, жовтень — 22035 грн, листопад — 21125 грн, грудень — 33875 грн. У 2020 році зарплатня Олега Печолата за січень — 43871 грн, березень — 35265 грн, липень — 22857 грн, серпень — 71957 (!) грн, жовтень — 26459 грн, ну і «нашумівша» його зарплатня у період нової каденції – 50875 грн».
Нагадаємо, 31 жовтня – позачергові вибори Липовецького міського голови.
Людмила ПОЛІЩУК
За які досягнення платити такі зарплати, всім міським радам,премії по 200%.Це не тільки в Липовецькій міській раді, в усіх міських радах такі зарплати.Тепер ще коли села позаняли в оці ОТГ штат працівників розширили ще більший.Всі з величезними зарплатами, преміями.І це все на плечі платників податків(місцевого бюджету). Ведуть себе зверхньо,хамливо,нахабно, бо більшість там чиїсь “дітки золотенькі”.Простолюдини туди не попадають .Зато в простих людей 4800 грн – справедливість де? Чого ми маємо утримувати армію цих “паразитів”.