Під час конкурсу на здобуття все­української лі­тературної премії за найкращі фантастичні твори ім. Ігоря Федорова з’ясувалося, що претендентка на нагороду і премію… вкрала твір в іншого автора, — розповів керівник обласної організації Національної спіл­ки письменників України Вадим Вітковський.

— Я з таким стикаюся вперше! Де­в’ятикласниця з Хміль­­ника ще на початку травня подавала свій твір «Шовковиця» на всеукраїнський конкурс. Там виявили плагіат. Спочатку скандал не хотіли роздувати, мовляв, початківець, можливо, це все ненавмисно. Але коли після всього вона подала цей же твір нам, то якось треба було реагувати. З’ясувалося, що мама і донька з Хмільника кілька разів брали участь у конкурсах і вигравали з чужими творами! Про це повідомили письменники-фантасти і опублікували у соцмережах дослідження, де конкурсантки брали тексти…

– Цей випадок — як плювок у серце, — каже Неллі Федорова, мама вінницького письменника-фантаста Ігоря Федорова, ім’ям котрого названий конкурс. — Спочатку на конкурс прислала твір її мама. А через півтора тижні прислала свій твір і донька. Ми провели переговори, я сказала мамі, що вона має талановиту доньку. Згодом журі вирішило, що вона заслуговує на другу премію. Але саме в той момент до Вадима Вітковського надійшла заява про те, що твір-переможець крадений. З’ясували це організатори конкурсу журналу РБЖ «Азимут», куди молодша конкурсантка теж надіслала оповідання «Шовковиця». Виявляється, що це майже дослівний переклад оповідання «Рози і Оливи» Анатолія Медвєдєва, який восени 2020 року на російському Самвидаві посів перше місце на конкурсі журналу «Химия и жизнь». На запит модераторів конкурсу школярка зізналася у плагіаті, а справжній автор підтвердив, що він не перекладав свій текст українською мовою і не давав на це згоди. Оповідання дискваліфікували, не розголошуючи справжню причину, вказали лише — «за бажанням автора». Вони розцінили це як одиничний необачний вчинок початківця. Бо конкурсантці всього 14 років, вона навчається у 9 класі. Але ця скандальна історія не зупинила її, і вона прислала це ж оповідання нам. Згодом ми отримали спільну заяву організаторів конкурсу РБЖ «Азимут» і «Скляної Фортеці».

Вони пишуть: «Ми вважаємо учасників наших конкурсів талановитими і креативними і завжди сподіваємося, що на конкурсах вони змо­жуть розвинути свій талант та покращити навички письменства. Проте іноді креатив­ність набуває зов­сім інших форм…

Ми вважаємо, що плагіат у будь-якому випадку є неприйнятним. І звертаємося до ор­ганізаторів конкур­сів та видавців — шахрайство не жи­ве там, де є розголос. Не важливо, звідки бралися тексти. Жодні імовірні грошові премії та цінні призи не варті зіпсованої репутації. Ми закликаємо пам’ятати, що мова йде про молоду людину, в якої ще все життя попереду і що сам по собі розголос є достатнім випробуванням. Головне — принцип змагальності і чесної гри».

Я організувала цей конкурс, а ще — фонд імені свого сина, вклала туди свої гроші, заповіла, щоб цей конкурс жив і після того, як я піду… Тому для мене це все — дуже велика травма. Мені справді дуже сподобався твір юної хмільничанки. На мій погляд, дівчина талановита. І хоча імена головних героїв і місце, де розгортаються події, змінені, дуже багато всього взято дослівно, а це неприпустимо і ганебно».

Ми зв’язалися з мамою конкурсантки, щоб вона висловила свою точку зору на те, що відбувається. Вона відповіла лаконічно:

– Ваше право — писати, а моє — не надавати згоди на обробку персональних даних неповнолітньої дитини. Ніяких фото чи прізвища! Без будь-яких коментарів». Власне тому ім’я конкурсантки ми не називаємо, хоча скандал вже вийшов далеко за межі окремого літературного конкурсу.

У школі, де навчається конкурсантка, відзначають її талант та зазначають, що вона краща учениця. Там пишаються, що дівчинка бере участь у різноманітних літературних конкурсах. І це не один чи два конкурси, а десятки… Щоправда, багато хто не розуміє — хіба преміальні гроші на літературних конкурсах такі великі, щоб заради цього не боятися так заплямувати свою репутацію?

– Цього року як ніколи багато авторів взяли участь у нашому конкурсі і подали майже 80 творів. Важко було визначити кращі. Серед них — люди з науковими ступенями, відомі літератори і школярі. Організатори вирішили виділити тільки дві премії у двох вікових групах — старшій (Олександр Меньшов, м. Херсон, оповідання «Принцип тригера») і молодшій (ім’я котрої, за бажанням її мами, ми не розголошуємо), а на інші гроші видати збірку кращих творів і подарувати кожному учаснику. А ще — з ініціативи вінницьких митців переможці цього конкурсу стають Магістрами ордену Магічного октаедра (на честь містичного предмета з роману Ігоря Федорова «Нове небо»), – ділиться Вадим Вітковський.

А що думають з цього приводу наші читачі?

Тетяна КОНДРАТЬЄВА