На Вінниччині нині заготовляють м’яту, яка росте чи не в кожному обійсті. А є такі, хто викорчовує її, бо вважаю, що забагато. Натомість фітотерапевти радять цього не робити, а запастись цією рослиною, бо кажуть, вона не лише ароматна, а й дуже цілюща. Радять її при неврозах та захворюваннях дихальних шляхів. А кмітливі господарі та господині готують з м’яти справжні шедеври і залюбки діляться своїми рецептами.
– Відомо близько 25 сортів і 10 гібридних різновидів м’яти. Вони всі мають лікувальні властивості, вживаються в свіжому вигляді і заготовлюються для зберігання в червні-липні. Найбільш популярний вид м’яти – м’ята перцева, – пояснює Андрій Форсюк, вінницький фітотерапевт. – Це гібрид на основі колоскової та водної м’яти містить величезну кількість ментолу. М’ятний чай корисно пити для схуднення, він не тільки пригнічує апетит, але й здатний спалювати зайві калорії, прискорювати метаболізм і розщеплювати підшкірний жир. Це дія урсолової кислоти. При прийманні всередину препарати перцевої м’яти підсилюють секрецію травних залоз, збуджують апетит, прискорюють евакуацію шлункового та кишкового вмісту , пригнічують процеси гниття й бродіння в травному каналі , знижують тонус гладеньких м’язів кишечника, жовчно- та сечовивідних шляхі), посилюють жовчотворну функцію печінки і виділення жовчі у дванадцятипалу кишку. Вживання чаю з м’яти перцевої показане при захворюваннях шлунково-кишкового тракту і печінки, при нервовому збудженні, безсонні та різних невротичних станах.
Настій із листя м’яти перцевої (5 г, або половина столової ложки сировини на 200 мл окропу) по половині або третині склянки 2—3 рази на день за 15 хвилин до їди; Настій трави м’яти водяної (2 столові ложки сировини на 200 мл окропу) по 1 склянці на день ковтками протягом дня (пити теплим!). Настій листя м’яти польової (1 столова ложка сировини на 200 мл окропу, настоюють 20 хв, проціджують) по 1/2—1 склянці 3 рази на день за 15 хв до їди.
Для виготовлення ліків використовують траву або листя м’яти перцевої. Заготовляють сировину, коли половина квіток у суцвітті вже розпуститься, а решта ще перебуває в стадії бутонізації. Свіжу або сушену траву використовують як сировину для добування ефірної олії. Щоб одержати листя, яке використовують для виготовлення галенових препаратів, сушену траву обмолочують і стебла відкидають. Зберігають його у щільно закритих банках чи бляшанках у сухому темному місці. Траву сушать під укриттям на вільному повітрі або в провітрюваному приміщенні.
А ось вінничанка Олена Павлова готує з м’яти компоти, десерти та навіть салати.
«Люди просто не розуміють, яка бюджетна та вітамінна бомба росте в них під ногами! Найпростіше це соус з м’яти на осевої йогурту чи кислого молока. Потрібно взяти 100 грамів м’яти, стільки ж йогурту, соку лимону, цукру, один огірок і спеції за смаком. Для пікантності можна додати навіть молоді листя настурції, які мають яскравий гірчичний смак. Збити все у блендері, – каже Олена Павлова. – Такий соус до м’ясних та овочевих страв – ідеально. Я додаю до картоплі, мажу на хліб. Щодо десертів, то ми вдома готуємо мохіто. Кладемо у склянку лайм, м’яту, цукор і содову за смаком. Трохи льоду – і справжня смакота, яка допоможе побороти спеку! Мята чудово смакує і в компотах. Її стебла додають до малини з лимоном, агрусу, суниці. Або ж спекти пиріг на пісочному тісті з ревенем і м’ятою.
Вікторія Снігур
