За релігійним календарем сьогодні 15 червня віряни вшановують пам’ять святителя Никифора сповідника, патріарха Константинопольського. Походив зі знатного роду, здобув блискучу світську освіту, був видним сановником при дворі імператриці Ірини. У 787 р святий був присутній на VII Вселенському Соборі в Нікеї, де виявив себе ревним захисником Православ’я. У царювання Льва Вірменина святитель, як захисник святих ікон, був скинутий з престолу і засланий на острів Проконніс в Мармуровому морі. Святитель Никифор 30 років провів в ув’язненні, терплячи убогість, хвороби і в 828 р відійшов до Господа. У народному календарі ця дата отримала такі назви: Никифор-в’юн зелений, Никифор Дубодер.

А ще сьогодні Всесвітній день вітру і Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей (15-го червня, рішенням Генеральної Асамблеї ООН від 19-го грудня 2011-го року відзначається Всесвітній день розповсюдження інформації про зловживання відносно літніх людей. Як показує практика, літні люди, ті, яким за 60, також потребують захисту. Вони піддаються дискримінації за віковою ознакою, не рідко опиняючись за межею бідності, у злиднях і не затребувані суспільством по справедливості і набутої вікової гідності. За даними широкомасштабних досліджень, представлених на 89-му пленарному засіданні Організації Об’єднаних Націй, «частка людей у віці 60 або більше років у всій чисельності населення світу складе до 2050 року понад 20 відсотків». Максимальне і найбільш стрімке зростання числа літніх людей очікується в країнах, що розвиваються. Те, як суспільство ставиться до своїх людей похилого віку, безпосередньо впливає на стабільність і процвітання всього соціуму)

15 червня увійшло до історії людства такими подіями

313 – візантійський імператор Константин оголосив свободу віросповідання і наказав повернути християнам конфісковану у них власність

1215 – англійський король Джон Безземельний скріпив своєю печаткою Велику Хартію Вольностей (Magna Charta), яка гарантувала права та привілеї лицарства, надання свободи дій церкві та зобов’язувала короля дотримуватися державних законів (перша “неписана конституція” Англії).

1520 – Папа Римський Лев X видав першу буллу «Повстань, Господи!» («Exsurge Domine»), спрямовану проти Мартіна Лютера. Під загрозою відлучення від церкви він вимагав від Лютера протягом 60 днів покаятися і давав йому ще 60 днів, щоб самому оголосити про це в Римі. Лютер мав зректися від сформульованих ним раніше 95 тез. У своєму документі Папа схвалив спалення Ієроніма Празького на Констанцькому соборі і підтримав тих німецьких князів, які проводили політику «винищення німецьких єретиків». Восени посланник Папи Йоганн Екк зачитав буллу в ряді імперських міст. 10 грудня 1520 року, напередодні закінчення відведеного йому піврічного терміну, Мартін Лютер публічно перед своїми студентами та жителями Віттенберга спалив папську буллу і 3 січня 1521 року він був відлучений від церкви новою папською буллою.

1667 – Французький лікар Жан-Батист Дені здійснив перше задокументоване переливання крові людини – він перелив близько 12 унцій овечої крові, відсмоктаної п’явками, 15-річному хлопчику. Дитина вижила, як вважається, завдяки невеликій кількості перелитої крові.

У 1752 році Поштмейстер Пенсільванії , масон найбільшої масонської ложі «Дев’ять Сестер» Бенджамін Франклін в експерименті з повітряним змієм довів електричну природу електричної блискавки.

1775 – за наказом Катерини II російські війська під командуванням генерала Петра Текелі (серба за національністю) зруйнували Запорізьку Січ. Вона була здана без бою кошовим отаманом Петром Калнишевським, який не мав достатньо війська, щоб захищати Січ. Разом із козацькою старшиною його було заарештовано і решту свого життя він провів у Соловецькому монастирі. Козацьке військо було розпущено, а на місці Січі з часом виникло село Покровське, яке в 1950-ті роки опинилося під водами штучного Каховського моря.

1785 – Французи Жан Франсуа Пілатр де Розьє і Поль де Роман стали першими жертвами повітроплавання – при спробі перетнути Ла-Манш їх повітряна куля загорілась і впала на землю. Пілоти загинули.

1826 – У Константинополі спалахнуло повстання яничар, невдоволених військовою реформою султана Махмуда, котра передбачала реорганізацію армії на європейський манер. Протягом дня було розграбовано палац великого візиря і яничари зажадали страти вищих військових сановників. У відповідь султан наказав оточити яничар на одній з площ міста і розстріляти натовп. Загинуло близько 7 тисяч чоловік, а після придушення бунту було страчено ще близько тисячі.

1830 – у Севастополі почався “чумний бунт” матросів, невдовзі придушений військами.

1844 – Ч. Гуд’їр запатентував метод вулканізації гуми. Його винахід став широко використовуватись у автовиробництві, але сам автор винаходу так і не розбагатів, померши в злиднях.

1851 – у Балтиморі молочар Джекоб Фуссель заснував першу у світі фабрику з виробництва морозива.

1869 – Джон Веслі Гаят запатентував целулоїд.

1873 – Після трьох років пошуків легендарної гомерівської Трої німецький археолог Генріх Шліман знайшов приблизно 100 прикрас із золота, срібла та інших металів, які він назвав «скарбом Пріама». Пізніше було доведено, що знайдений Шліманом скарб належав царю, який жив за тисячу років до Пріама.

1896 – У результаті землетрусу силою 7,2 бали утворилось цунамі, яке стало одним із найрувнівніших в історії Японії – було зруйновано більше 9 тисяч будинків і загинуло понад 22 тисячі людей.

1903 – у Російській імперії прийнятий закон, про відповідальність підприємців за нещасні випадки з робітниками на виробництві

1911 – у США засновано Computing-Tabulating-Recording Company.

Сьогодні вона відома під назвою IBM

1916 – У Сіетлі відбувся політ перший політ першого гідролітака B&W, зконструйованого Вільямом Боїнгом.

1919 – Британці капітан Джон Вільям Алкок і лейтенант Артур Браун, подолавши за 16 годин 27 хвилин на літаку компанії «Вікерс Вімі» відстань 3190 км, приземлились в ірландському містечку Кліфден, сталии першими у світі авіаторами, хто здійснили безпосадковий переліт через Атлантику. За цей політ вони були удостоєні лицарського звання і премії в сумі 10 тисяч фунтів від лондонської газети «Дейлі Мейл».

1924 – керівником ФБР призначено Едгара Гувера, котрий пробув на цьому посту наступні 48 років, аж до своєї смерті в 1972 році.

1934 – український націоналіст, член ОУН Григорій Мацейко у Варшаві вбив міністра внутрішніх справ Польщі Броніслава Перацького, помстившись за пацифікацію Західної України.

Розправа відбулася в ресторані “Товариський клуб” на вулиці Фоскаль, куди міністр прибув на обід. Мацейко підійшов до нього і спробував підірвати бомбу, як було заплановано. Коли пристрій не спрацював, він кількома пострілами смертельно поранив міністра. Мацейкові вдалося уникнути арешту. Натомість Степана Бандеру та інших причетних до акції заарештували та засудили до страти та довгих років ув’язнення на гучному Варшавському процесі. Страта Перацького, з одного боку, викликала подальші репресії, зокрема було засновано політичний концтабір у Березі-Картузькій в білоруській зоні окупації. З іншого – польська влада не змогла більше приховувати “українську проблему”, вона набула міжнародного звучання

1940 – Червона Армія окупувала Литву.

1950 – Федеративна Республіка Німеччини прийнята в Раду Європи

1954 – був заснований союз європейських футбольних асоціацій УЄФА, проводить найпрестижніший європейський клубний футбольний турнір – Лігу чемпіонів. Першим генеральним секретарем УЄФА було обрано француза Анрі Делоне, а президентом – датчанин Еббе Шварц. Сьогодні до УЄФА входять 54 країни.

1985 – у ленінградському Ермітажі в присутності екскурсійної групи молодий чоловік вихлюпнув на “Данаю” Рембрандта сірчану кислоту з літрової банки, після чого з криком “Свободу Литві!” двічі штиркнув у картину ножем.

Злочинцем виявився душевнохворий литовець Бронюс Майгіс, який пояснив свої дії “політичними міркуваннями”

1986 – газета “Правда” оголосила про звільнення за недбалість керівників Чорнобильської АЕС

1988 – Верховна Рада Вірменії висловилася за приєднання Нагірного Карабаху

1989 – президент США Рональд Рейган посвячений в англійські лицарі

1993 – До влади в Азербайджані повернувся Гейдар Алієв – він став Головою парламенту. 25 червня, після відставки Абульфаза Ельчибея, Алієв став виконувачем обов’язків президента Азербайджану. Парламент республіки оголосив цей день Днем національного порятунку.

1993 – Ізраїль та Ватикан встановили повні дипломатичні стосунки.

2007 – Прем’єрний показ першого українського анімаційного мультсеріалу “Лис Микита”.

2012 – Американський акробат і еквілібрист Нік Валленда став першою людиною, яка пройшла по канату над Ніагарським водоспадом. Це досягнення було внесене до Книги рекордів Гіннесса.

2014 – вперше в історії чемпіонатів світу з футболу під час гри Франція-Гондурас, довела свою ефективність також історично вперше запроваджена на ЧС-2014 автоматична система визначення голу ‘GoalControl’.

Тетяна Кондратьєва