Але під натиском громади депутати розглянули його першочергово. Розмова вийшла емоційною і гарячою. Бо в історії про воду і пересувне підприємство, котре раптом заявило про свої права на артезіанську свердловину, виникає щоразу більше питань.
«Ми переживаємо, що підприємство буде нарощувати обсяги (вже наступного місяця вони планують відкрити цех з виготовлення тротуарної плитки) і води взагалі може не стати, — розповідає Інна Суверток, керівник ГО «Тиверці». — Коли питання про продаж земельної ділянки виносили на громадські слухання, мови про свердловину не було. З’ясувалося, що ніхто не знає, коли і хто встиг передати свердловину. А коли почула, що мер на одному зібранні заявив, що у свердловині технічна вода — це дуже насторожило. Все відбувається непрозоро і нечесно».
Відстоювати інтереси тиврівчан довірили активістці Галині Мокрицькій, котра розповіла:
– Все сталося тоді, коли селищна рада з великими порушеннями організувала громадські слухання щодо переведення земельної ділянки з сільськогосподарського призначення на промислове, аби створити комфортні умови для пересувного бетонного заводу, багатого інвестора, для котрого вода важливий сировинний продукт. На ній знаходиться свердловина, котра постачає воду у Тиврів. За новою адресою влада надала право зробити технічний паспорт, виготовити дозвільні документи.
За словами пана Саулка (директора комунального підприємства), він опустив труби у свердловині ще на 8 метрів, вже пісок засмоктується, води мало. Вона не така потужна, щоб потягнути і потреби підприємства, і частини Тиврова. Мені ледь вдалося переконати розгніваних тиврівчан вирішити питання мирним шляхом. І ми пішли по чиновницьких кабінетах. Коли я з депутатською групою зайшла на територію цього нового підприємства, то директор нам заявив, що документів не покаже. З його слів, цю артезіанську свердловину він купив, як редьку на базарі, а право власності зареєструвала місцевий приватний нотаріус.
Наразі завод працює у звичайному режимі вже з 7-ї години ранку… А ми не можемо збагнути механізм передачі чи продажу державного майна! Багатьом здається, що керівництво селища має тут якісь власні інтереси. Бо подавали на сесію ми один документ, в котрому просили припинити діяльність підприємства, а в порядку денному замість «припинити» — «рекомендувати». А це не обов’язково до виконання.
– На минулій сесії до депутатів звернулися мешканці мікрорайону РЕМ і підняли питання про належність свердловини і про роботу підприємства АВ «Поділлябуд». Ми створили робочу групу. Всі депутати і голова одностайно за те, щоб мешканці Тиврова були забезпечені водою, — зазначає Костянтин Гавриш, заступник голови робочої групи. — Але на сьогодні в мене є два пакети документів. Комунальне підприємство стверджує, що свердловина належить йому.
АВ «Поділлябуд» переконує, що свердловина їхня.
Комісія вивчала архівні документи, але ще не до кінця все опрацьовано. Питання роботи підприємства все ж таки варто винести на громадське слухання. Комусь воно екологію забруднює. Але, з іншого боку, в Гнівані багато підприємств працюють, люди мають робочі місця, і громада розвивається, бо бюджет наповнюється. Такого інвестора залюбки заберуть до іншої громади. Поки досліджуються документи, ми рекомендуємо підприємству призупинити роботу.
– Мені прикро чути звинувачення у тому, чого я не робив, — сказав Тиврівський селищний голова Сергій Кицишин. — Згідно з вашим колективним зверненням, вже відкрите кримінальне провадження проти місцевої влади. Працівниками поліції та прокуратури у мене були відібрані перші пояснення з цього приводу. Я показую документи, котрими керувався при прийнятті таких рішень. Правоохоронці встановлюють, яка це свердловина, бо їх у Тиврові кілька. Дайте можливість розібратися у юридичних документах професіоналам. Договір купівлі був виданий у 2012 році, а ви чомусь всі гріхи вішаєте на мене. Ми не маємо повноважень зупиняти діяльність підприємств, тому без рішення суду нічого не буде. А очорняти себе я не дозволю.
Частина депутатів селищної ради проти того, щоб ставити питання руба. Як-не-як, а тут працює 18 людей. Вони за те, щоб пошукати для інвестора іншу ділянку землі і так владнати конфлікт.
Тетяна КОНДРАТЬЄВА
