Відома вінницька співачка, багаторазова учасниця найвідоміших талант-шоу країни, володарка титулу найвродливішої дівчини Поділля цьогоріч підкорювала нові вершини.
Після участі у відборі на «Євробачення» ім’я Вікторії Ільчишеної з’явилося в заголовках усіх відомих видань не лише рідної Вінниччини, а й України.
Вона стала відомою та успішною в шоу-бізнесі. Нею захоплюються й надихаються, її історія схожа на дивовижний сценарій голлівудського фільму. Та де б вона не була, які б сцени не підкорювала, Вікторія завжди залишається віддана своєму рідному місту.
– Я люблю Вінницю, — зізнається вінничанка, — достатньо часто тут буваю, відвідую батьків. Тому майже не встигаю сумувати за містом. Тим паче, що багато хто з моїх друзів також переїхали до Києва, тож часточка мого дитинства все-таки поруч.
Вікторія навчалась у школі №22, а також у школі мистецтв. Родина у неї творча. Співають всі, а старші сестри постійно виступають на концертах. Тому Вікторія змалечку займалася в школі мистецтв.
– Тоді я співала в хорі, іноді була солісткою, але зовсім не мріяла стати співачкою, — розповідає Вікторія. — Мої шкільні роки були дуже насиченими: після загальноосвітньої школи я бігла у музичну, приходила додому — робила уроки. Тож часу на ігри було мало. Коли у 8 класі закінчила школу мистецтв – порвала всі свої конспекти, викинула книжки й сказала, що займатися музикою більше не буду. Зараз смішно, оскільки надовго мене не вистачило, і через пів року я випросила у батьків займатися вокалом професійно.
Постійні репетиції, ретельно підібраний репертуар, формування іміджу та стилю — стали буденним життям. Проте я ніколи не зупинялася на досягнутому. Саме тому вирішила спробувати себе у конкурсі краси. У 18 здобула титул «Міс Україна Поділля». Тоді мені довелося змагатися за корону з красунями з одинадцяти обласних центрів України. Я не вважаю себе красунею у стандартних проявах. Мій зріст у нижній межі допустимих значень для таких конкурсів. Але розумію, що перемогу принесла моя наполегливість.
Знаю багато гарних людей, у яких слабша сила волі. Вони попадають під дію психологічного насильства, змушені покинути улюблену справу, доведені до суїцидальних думок. Зараз такий час, що людині складно вийти з такого стану, вона вважає, що нікому не потрібна. Тому хочу, щоб моя пісня допомогла зрозуміти, що можна змінити власне життя на краще і тим самим поставити ШАХ І МАТ кривднику.
Софія Копач
